Тренінги

Педагогічний тренінг «Творча майстерність учителя»

---

Педагогічний тренінг 

«Творча майстерність учителя»

                                 Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним,

                  найдорожчим, що є в житті, - з людиною.

                 Від нас, від нашого вміння, майстерності,

                    мистецтва, мудрості залежить її життя,

                                 здоров’я, розум, характер, воля,

               громадянське й інтелектуальне обличчя,

її місце і роль у житті, її щастя.

В.О.Сухомлинський

                                             

Мета: сформувати в учителя впевненість у правильному виборі професії, вчити діяти та спілкуватися в колективі, стимулювати бажання підвищувати свій професійний рівень, активізувати творчий потенціал кожного педагога; формувати професійні компетентності педагога для здійснення постійного професійного розвитку, самовдосконалення, в умовах особистісно зорієнтованого навчання; сприяти формуванню комунікативних умінь та навичок методичної діяльності.

Завдання: допомогти педагогу знайти вихід із будь – якої ситуації, яка може скластися, створити і підкріпити імідж успішного спеціаліста; розвивати вміння короткої самопрезентації; сприяти формуванню позитивної самооцінки й усвідомленню унікальності особистості кожної людини, забезпечити учасників тренінгу знаннями нових освітніх методик; допомогти в організації професійного самовдосконалення та самоосвіти; сформувати вміння командної взаємодії.

Девіз: Розуміти один одного, поважати, прощати, любити.

Хід заняття

Вступ. Активізація уваги учасників

Один Мудрець сказав:

«Дитя, то книга чиста.

І як її, і хто писав,

Така вона і вийшла».

У деяких з учителів,

то книга жахів, страху та гріхів.

Її ховають, щоб ніхто не бачив

У темних закутках своїх.

Романи ж пишуть ті учителі,

У кого помисли ясні,

У серці щирість, доброта,

Душа і творча, і проста.  

-         Всі ми прийшли до школи за покликанням серця, щоб віддати свою любов

дітям, щоб написати наш з ними спільний роман.  

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Усім відомо, що учительська професія нелегка, і з кожним роком все ускладнюється та збільшується об’єм роботи. Тому  сьогоднішня тема «Творча майстерність учителя» є однією із актуальних проблем в сучасній освіті. Адже тільки майстер може по-справжньому пізнати дитину, що є однією із найважливіших вимог В.О.Сухомлинського до педагогів,  пізнати цей «ніжний паросток, який стане могутнім деревом», цей «цілий світ, неповторний і своєрідний». «Щоб мати доступ до цього казкового палацу, ім’я якого – Дитинство, ви повинні перевтілитися, стати деякою мірою дитиною – лиш за цієї умови вам доступна буде мудра влада над людиною-дитиною», - навчав великий педагог

         Положенням  про  загальноосвітній  навчальний  заклад  чітко  визначені обов’язки педагогічних працівників, зокрема, необхідність постійно підвищувати свій  професійний  рівень,  педагогічну  майстерність,  загальну   культуру. А це можливо лише завдяки процесу самоосвіти, який є важливою формою підвищення кваліфікації вчителів і запорукою їхньої практичної діяльності.

В.О.Сухомлинський  наголошував  на  необхідності  постійного  поповнення «майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель» У вчителя велика місія на землі. Він навчає, надихає, запалює, наповнює сенсом життя підростаючі покоління.

 До особистості педагога ставиться багато вимог. Серед них можна виділити головні (без яких неможливо стати висококваліфікованим учителем) і другорядні (відповідність яким є не обов’язкова для педагога, але робить його особистістю, здатною найкращим чином навчати і виховувати іншу особистість).

         До головних вимог належать такі: любов до дітей, до педагогічної діяльності; наявність спеціальних знань з тієї галузі, у якій він навчає дітей; широка ерудиція, педагогічна інтуїція.

 Додатковими є комунікабельність, артистичність, веселий оптимістичний характер, гарний смак та інші.

         Справжній учитель повинен пам’ятати, що основним і кінцевим результатом педагогічної діяльності є сам учень, розвиток його особистості.

         Педагог, який вірить в успіх справи, як правило, його досягає.

Як стати гарним учителем? Що для цього потрібно? Талант? Можливо, й талант. Мистецтво? Так, і мистецтво. Майстерність? І майстерність також. Усе це правильно. Але й майстерність, і талант – це на 99% наслідки наполегливої праці. І головне – праці раціональної, що допомагає запобігти витраті часу і бере з передового досвіду головне, суттєве.

Сьогодні ми з вами поговоримо про те, що і загальнолюдські цінності, і педагогічна майстерність, і професійні переваги органічно притаманні природі педагогічної праці й потенційно присутні в кожному з нас. Слід лише своєю титанічною працею допомогти їм проявитися.

За допомогою цього тренінгу спробуємо створити умови, в яких кожен учитель максимально зможе наблизитися до педагогічної майстерності, спробуємо скласти модель творчого вчителя.

1. Мозковий штурм «Правила роботи в групі»

-         Щоб наша робота була ефективною і результативною, ми мусимо прийняти правила. Правила вкрай необхідні для створення такої обстановки, щоб кожен учасник:

ü міг відверто висловлюватись і виражати свої почуття й погляди;

ü не боявся стати об’єктом глузувань та критики;

ü був упевнений у тому, що все особисте, що обговорюється на занятті, не вийде за межі групи;

ü одержував інформацію сам і не заважав отримувати її іншим учасникам.

-      Що запропонували б ви?

• Ø Бути позитивними;
• Ø говорити по черзі;
• Ø бути активними;
• Ø слухати й чути кожного;
• Ø толерантно ставитись один до одного;
• Ø бути пунктуальними;
• Ø діяти за принципом «тут і зараз».

-         Чи згідні ви та чи приймаєте ці правила? 

2. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.

-         Для нашої роботи потрібно визначити мету нашого заняття, тобто чітко окреслити  очікуваний результат. Це дуже важливо.

-         Одну людину попросили піднятою вгору рукою дотягтися до мітки на стіні, вище якої вона не в змозі дістати. Дотягнулася.  Потім зробили позначку й поставили нове завдання: їй запропонували дістати паличку, розміщену дещо вище від поставленої мітки. Через деякий час людина зробила і це. Потім мету було ще змінено: цього разу було поставлено завдання повісити паличкою капелюха ще вище, але й з цим завданням людина впоралася.

-         Ця проста фізична вправа наочно демонструє ефект поставленої мети. Отже, мета  нашого заняття: сформувати впевненість у правильному виборі професії, вчитися діяти та спілкуватися в колективі, підвищувати свій професійний рівень, знаходити вихід із будь-якої ситуації, розвивати свій творчий потенціал, створити модель творчого вчителя.

         Все життя перед собою треба ставити все нову і нову мету, і завдяки своїй      праці і винахідливості ви обов’язково її досягнете.

3. Вправа «Дерево очікувань»

- А тепер кожен з вас поставить мету перед собою. Подумайте і запишіть на листочках свої очікування від заняття  таким чином, де б кожне очікування починалося  буквами  вашого імені. Наприклад:

 «Від цього заняття я, Раїса, очікую...

Р -  розумового розвитку

А - актуальності проблеми

Ї - інтерактивних вправ, інтересу слухачів

С - самопізнання

А- аналізу, самоаналізу.

-         Підійти до плакату «Очікування», зачитайте свої записи на стікерах і прикріпіть їх на  плакаті.

-         Таке завдання потрібне, щоб сконцентрувати увагу учасників на роботі, на темі заняття, заставити мислити, вишукувати свій словниковий запас, свої знання, творити, спрямовувати свою подальшу роботу в певне русло.

4. Обговорення метафори „Щоб вітрильник йшов вперед, необхідний не лише сильний вітер, а й підняте вітрило”

1.     Як ви розумієте даний вислів?

2.     Що він вам підказує?

- Щоб сьогоднішнє заняття було вдалим, ви повинні допомагати мені рухати наш вітрильник вперед. Я буду вітром, а ви вітрилом, якому дійсно цей вітер потрібен.

1.     5.     Вправа «Знайомство»

Пройшло рівно рік часу після нашої останньої зустрічі, на якій ви представляли себе. А як би ви хотіли, щоб вас сприймали сьогодні? Всім пропоную на спеціальному аркуші паперу схематично намалювати уявний герб, в якому буде розкрита особистість кожного (те, що цього року для вас було найголовніше, чим ви займалися найбільше).

Після завершення завдання кожен учасник представляється і по черзі розповідає про свій герб і пояснює, чому намалював його саме таким.

- Особисто я уявляю себе комп’ютером, тому що всі останні місяці проводила за ним весь свій вільний і невільний час. Постійно до чогось готувалася, вишукувала нову інформацію, друкувала і т. д.

- От ми з вами ще більше дізналися один про одного.

1.     6.     Привітання „Мій колега про мене б сказав...”

-         А тепер ми хочемо дізнатися про вас  ще з іншого боку. Подумайте і

скажіть щось  цікаве про себе трьома словами, починаючи  своє повідомлення зі слів «Мій колега про мене б сказав…»

1.     7.     Вправа «Важливі уроки життя»

- Ознайомтеся з висловами, запропонованими у вправі «Важливі уроки життя». Прочитайте та оберіть такий вислів, який вам здається на даний момент найбільш актуальними. 

- Який з уроків ви обрали і чому саме цей?

Питання для обговорення трьох вправ:

• Чому, на вашу думку, деякі з вас обрали однакові вислови? (різні люди, але спільні цінності)

-         Ці три вправи допомогли нам зрозуміти, ким ми себе бачимо в цьому житті. Ким бачать нас ваші колеги. Які наші цінності.

Твердження:                                             

• Важливо не те, що з нами трапилось, а те, як ми вийшли з ситуації, що склалася.
• Зреагувати набагато легше, аніж подумати.
• Ми відповідальні за свої вчинки, незалежно від того, які почуття ми переживаємо стосовно них.
• Ніколи не варто говорити дитині, що її мрії безглузді та нереальні. Складно придумати щось більш трагічне та образливе, якщо вона вам повірить.
• Довіра будується роками, а руйнується протягом кількох секунд.
• Важливо не те, що ти маєш у цьому житті, а те, хто поруч з тобою.
• Простіше запалити одну маленьку свічку, ніж проклинати темінь.
• Двоє можуть одночасно дивитись на одну і ту саму річ, але бачити дещо абсолютно протилежне.
• Багато говорити і багато сказати – це не одне і те ж саме.
• Чим чесніша людина, тим менше вона підозрює інших в нечесності.
• Краще розумно мовчати, ніж нерозумно говорити.
• Дружба закінчується там, де починається недовіра.
• Перемагає лише той, хто вірить.
• Ми не стільки потребуємо допомоги від друзів, скільки впевненості, що ми її отримаємо.
• Чудеса стаються там, де в них вірять, і чим більше вірять, тим частіше вони стаються.
• Найкращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими.
• Щоб повірити в добро, треба почати його робити.

8. Вправа  «Акваріум». Об’єднанання в  групи.

-  Для ефективної роботи пропоную об’єднатися в  групи за допомогою лічилки «Троянда, лілія, фіалка». Усі однакові квіти об’єднуються в одну групу. Так у нас утворилися три чудові групи.

- А тепер пропоную:

- прочитати вголос ситуацію;

- обговорити її в групі, застосувати метод дискусії;

- дійти до спільного рішення за 3-5 хв.

 1.     Якими основними знаннями та вміннями  мають володіти ваші учні після закінчення школи, щоб бути успішними у ХХІ столітті?

 2.     На добре організованому уроці панує тиша?

а) Повністю згоден       б)  Згоден                   в) Частково погоджуюсь,  частково ні

г)   Не згоден               д) Абсолютно  не згоден 

3. Назвіть найважливіші якості вчителя, що сприяють його успішній творчій діяльності.
- Пошуково-проблемний стиль мислення;
- уміння створювати проблемні, нестандартні навчальні і виховні ситуації;
- оригінальність у всіх сферах своїє діяльності;
- творча фантазія;
- розвинена уява.
- цілеспрямованість;
- допитливість;
- самостійність;
- наполегливість;
- ентузіазм.

-         Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

-         Чи була ця думка достатньо доведеною?

-         Який із аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

9. Вправа «Моє бачення творчого вчителя»

Вправа називається «Моє бачення творчого вчителя». Ви повинні протягом п’яти хвилин до кожної літери слова «творчість» дібрати якості, які, на вашу думку, характеризують творчого вчителя

(Після виконання творчого завдання один представник групи зачитує версію розшифровки слова «творчість»)

Т – толерантний, терплячий, трудолюбивий…

В – винахідливий, відкритий, впевнений, вольовий, відвертий, відповідальний…

Р – рішучий, розкутий, реактивний, романтичний …

Ч – чутливий, чесний, чуйний, чарівний…

І – ініціативний, інтелігентний, інтелектуальний…

С – самостійний, свідомий, самодостатній, сумлінний, сміливий…

Т – товариський, турботливий, тактовний…

Ь

-         Творчий вчитель спонукає до творчості учнів. Творчий вчитель вносить новизну, оригінальність у свою щоденну роботу. Це сприяє розкутості учнів, розкріпаченню їхньої творчої уяви, а це і є передумова формування творчих особистісних якостей. А головне сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу.       

10. Інформаційний блок.  «Поняття творчості вчителя. Витоки творчості педагога»

«Виховати не значить тільки вигодувати і виняньчити, але і дати напрямок серцю і розумові»      

                                                                                                                     В.Бєлінський  

Професія педагога - професія творча. Саме від рівня інтелектуального потенціалу вчителя, його вміння творчо мислити і втілювати свої задуми у життя залежить кінцевий результат розвитку учнів. Отже, чим вищою є креативність вчителя, тим більше шансів для розвитку творчого потенціалу в учнів.

Творчість є однією із складних і таємничих явищ людського життя. Це діяльність, що породжує щось якісно нове і відрізняється неповторністю, оригінальністю та певною унікальністю. Педагогічна творчість спрямована на особистість учня, що розвивається. Процес творчості — це перш за все відкриття нового: нових об’єктів, нових знань, нових методів їх вирішення. Творчість учителя виявляється насамперед у прагненні й умінні постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність, відкидати застарілі, знаходити нові, більш досконалі методи практичної реалізації вимог часу, творчо застосовувати надбання передового досвіду, досліджувати свою роботу.

Головна особливість творчої людини — це віра у власні сили та у свої можливості. Як тільки людина повірить в це — в неї зароджується творче начало. І його ніхто потім не може зупинити.

11. Вправа «Портфель вчителя на кожний урок», «Мозковий штурм»

- Мета цієї вправи визначити передумови ефективного уроку, його компоненти, складові, фактори.

-         На кожному маленькому трикутнику, запишіть складові, фактори ефективного проведення уроку (від 4 до 8 варіантів).

-         За допомогою методики «Вибір»  зробимо висновок з найважливіших факторів та складових для проведення ефективного уроку.

(Наявність методичної літератури, наочності, попередня підготовка вчителя, творчий потенціал вчителя, багаж знань дітей, використання інтерактивних методів і форм роботи, мікроклімат, використання комп’ютерних технологій, різних джерел отримання інформації )

- Самореалізація особистості має на меті отримання та максимальне використання інформації для подальшої діяльності.  Наші діти використовують інформацію з різноманітних джерел, проте найпотрібніша інформація подається на уроці. Тому вчителеві необхідно найефективніше подати цю інформацію.

12. Вправа «Конверт проблем»

- Сформулюйте на аркуші найбільші проблеми чи почуття страху у роботі з дітьми і покладіть до конверта. Обміняйтесь між групами конвертами. Дайте поради, як краще вирішити це питання. Вони повинні бути конкретними і дієвими.

13. Вправа «Казковий вернісаж»

А ще вчитель повинен вміти хоча б на декілька хвилин входити в роль учня. Усі ми родом із дитинства. І завжди з ніжністю і любов’ю згадуємо казки, які чули вдома, в дитячому садку, в школі. Адже казка – не просто найпопулярніший фольклорний жанр, це джерело, що дає творчу наснагу кожній творчій людині. Казка дарує радість і дорослим, і дітям.

Тому зараз ми виконаємо вправу «Казковий вернісаж». Кожна група по черзі витягує згортки зі скриньки із описом знайомої всім казки. Група думає над відповіддю, потім зачитує опис казки і свій варіант відповіді.

Наступне завдання самим представити казку на новий лад.

1) У якій відомій казці сіра непривітна особистість здійснює підступний план убивства двох осіб, і лише завдяки своєчасному втручанню громадськості все закінчується добре?

                                                                                                           «Червона шапочка»

2) Назвіть казку, в якій різні за своїм соціальним статусом герої займали по черзі помешкання, створене в незвичайному архітектурному стилі. І все було б добре, якби до помешкання не повернувся його попередній власник зі своїм охоронцем. От героям казки й довелося залишити незаконно зайняту територію.

                                                                                                                          «Рукавичка»

3) Герой якої казки постійно виконує забаганки своєї норовливої дружини? Проте, як би він не прагнув задовольнити амбіції супутниці, вона щоразу підвищує рівень вимог. Зрештою, подружжя опиняється на початковому етапі задоволення власних потреб.

                                                             «Золота рибка;  Про липку та зажерливу бабу»

4) В якій казці головна героїня постійно й нахабно обмовляла тих, хто робив їй добро? А коли вона, щоб уникнути покарання, незаконно оволоділа чужим помешканням, то різні впливові особи намагалися провести з нею роботу з подолання її асоціальної поведінки. Вдалося це лише найменшому з усіх учасників експерименту.

                                                                                                                    «Коза-дереза»

5) Назвіть казку, в якій ідеться про спортсмена, котрий вирушає на змагання з бігу з перешкодами. Хитрість і витримка допомогли йому дуже близько підійти до фінішу, проте фінал – трагічний. Проявивши занадто велику самовпевненість, він гине.

                                                                                                                     «Колобок»

6) Назвіть казку, в якій головна героїня могла перевтілюватися в різні образи задля свого нареченого. Проте одного разу його нерозсудливість та імпульсивність у поведінці призвели до довготривалої розлуки закоханих. Та, долаючи різні перешкоди, вони все ж таки єднають свої долі.

                                                                                                                  «Царівна жаба»

14. Вправа «Портрет ідеального вчителя»

1 групі дається завдання створити портрет невдалого і неуспішного вчителя, вказавши на його помилки і причини такого становища.

-         Які помилки не потрібно допускати, у своїй роботі, щоб не стати неуспішним вчителем-спеціалістом?

2 група описує вчителя успішного і створює його портрет з перевагами, завдяки яким він став успішним.

-         Чому потрібно вчитися, щоб стати успішним педагогом?

3 групі потрібно від імені міністерства освіти і науки України запропонувати щось нове щодо структури, змісту освіти, методів і прийомів навчання, поглядів на урок, ролі вчителя в процесі набуття учнями знань.

Обговорення

-         Звичайно, навіть у найуспішнішого вчителя були кризи і поразки та ті факти, які ставили його у глухий кут, але не той учитель успішний, який не припускається помилок, а той, хто зробивши помилку, не опускає руки, а проаналізувавши їх, може прийняти і вдосконалити їх у своїй творчій роботі з учнями. Не бійтеся робити помилки, найголовніше вмійте з них виносити для себе правильні висновки.

15. Вправа «Серцеведення»

-         А зараз поговоримо про те, без чого вся наша праця була б даремною, без чого ми ніколи не досягнемо успіхів у спілкуванні з дітьми.

 —  Як ви гадаєте, про що йтиме мова?

«Той шлях, який веде до серця людини, є найкоротшим».

-         Чи можемо говорити про любов, якщо їй немає де жити? І де поселиться терпіння, якщо його помешкання зачинене? Щоб не розгубити ці та інші чесноти Душі, потрібно створити для них сад, який називається Серцем!

-         Я бачу, що всі ви прийшли в школу за покликанням душі. У світі існує безліч словників, але немає словника Серця. Давайте спробуємо створити його.

-         Серце яке? (Добре, щире, миле, ніжне, гаряче, чесне, палке, любляче, вірне, холодне, кам'яне, материнське, всепрощаюче, багатостраждальне,  віддане, усміхнене, зажурене, розумне, чуйне, дбайливе...).

-         Що може робити Серце? (Любити, прощати, сумувати, страждати, боліти, радіти, вітати, хвилюватися, журитися, берегти, шанувати, дарувати, зігрівати, турбуватися, віддавати, ненавидіти, передбачати...).

-         З якими іменниками асоціюється слово серце? (Любов, тривога, квіти, сонце, легкість, вага, сльози, посмішка…..)

-         У кожному Серці повинні бути краса і велич Любові, натхнення Віри, відродження Доброти, гордість і суворість Обов'язку, торжество Справедливості, квіти Вдячності, сльози Співпереживання, посмішка Радості, піднесеність Відданості, іскра Щирості, легкість Покаяння, нива Благородства...

***

-         Одного разу вирішив янгол віддати своє янголятко до школи. Взяв він його, і полетіли вони до величезної будівлі. «Треба вибрати вчителя від Серця і з янгольським терпінням, адже янголятко моє ще зовсім не янгол, воно — невгамовний пустун з непокірним характером...».

У класній кімнаті вчителька сиділа перед учнями, заклавши ногу на ногу, милувалася своїми нігтями. На кожному з них було намальоване маленьке сердечко. У той же час пильно слідкувала за учнями, які виконували контрольну роботу, і павиним криком припиняла будь-яку спробу списування.

-         «Ханжа... Не від Серця вона...».

У наступному класі учень записував на дошці речення, яке диктував учитель: «Найголовнішого очима не побачиш, пильне тільки Серце». Учень помилився і написав «Сердце».

-          Скільки разів тобі пояснювати!.. Дай щоденник... Двійка!

-         «Неук... Не від Серця він...»

Заглянув янгол до наступного класу — там учитель проводив урок математики.   

 —  Порахуйте, скільки разів постукає Серце протягом доби, якщо за одну хвилину воно стукає 56 разів.

Один учень, не вираховуючи, зразу вигукнув:

-         80 640 разів... А за тиждень — 564 480 разів.

Діти ахнули. А вчитель грубо перебив учня:

-          Як ти смієш викрикувати з місця, та ще й без мого дозволу!

-         «Грубіян... Не від Серця він».

-         Янгол сумно подумав, залишаючи будівлю школи: «Усі згадують про Серце, але жити Серцем не хочуть...».

Засумували і вчителі.

-         Можливо, врятує Мудрість? — сказали вони.

 І знайшли Мудреця, який сидів у печері.

-         О, Мудрецю, — почали благати вони, — вкажи нам шлях до Сердець наших учнів!

Сказав їм Мудрець:

-          Дам вам шлях до Сердець ваших учнів, але віддайте мені натомість дар ваш!

Учителі перезирнулися: якого дару від них вимагає Мудрець?

Тоді Мудрець сказав:

-         Якщо в когось є роздратування, дай мені роздратування.

-         Якщо в когось є гнів, дай мені гнів.

-         Якщо в когось є жорстокість, дай мені жорстокість.

-         Якщо в когось є грубість, дай мені грубість.

-         Якщо в когось є сумнів, дай мені сумнів.

-         Якщо в когось є ненависть, дай мені ненависть.

-         Якщо в когось є злоба, дай мені злобу.

-         Якщо в когось є страх, дай мені страх.

-         Якщо в когось є зрада, дай мені зраду.

-         Якщо в когось є забобони, дай мені забобони.

-         А якщо дасте пригорщу дурних звичок, я прийму і ці запилені брязкальця.

-         Отже, я прийняв увесь бруд вашого Серця, і Воно стає чистим. А вам відкриваю Мудрість:шляхом до Серця учня є чисте Серце вчителя!

-         І нехай кожен педагог скаже:

Я — Вчитель від Бога. Молюсь тобі, серце моє, дай мудрості осягати моменти істини в житті дітей!

-         Шановні колеги, я гадаю, що поради Мудреця ви будете втілювати у своїй професійній діяльності.

16. Вправа  «Зворотній зв'язок», «Дерево підсумків»

Пропонується закінчити речення:

«На сьогоднішньому занятті мої очікування …»,

«Я себе відчував…»,

 «Я дізнався…»,

«Мені на сьогоднішньому занятті не сподобалось…».

Вчитель роздає клейкий папір у вигляді “жолудів” учасникам, на якому надруковані запитання:

Кожен учасник промовляє вголос свої відповіді, прикріплюючи “жолудь” на «дерево підсумків» на дошці.

-         Дерево наше заплодоносило, тому будемо вважати, що і ми досягли позитивного результату. Дуб - символ мужності, доблесті, сили і потужності. Я бажаю вам, щоб риси властиві цьому прекрасному дереву, були притаманні кожному з вас. Тільки тоді ви зможете досягати високих цілей

-         Дякую усім учасникам за сумлінну працю, відкритість. Зичу вам гарного настрою, взаємного кохання, плідної праці, вчасної гідної зарплатні, сімейного благополуччя та взагалі всього того, що ви самі собі бажаєте, щоб усе справдилося та збулося.

  

ТРЕНІНГ З ВЧИТЕЛЯМИ-ПОЧАТКІВЦЯМИ

   Тренінг - це запланованій процес модифікації (зміни) відношення, знання чи поведінкові навички того, хто навчається, через набуття навчального досвіду з тим, щоб досягти ефективного виконання в одному виді діяльності або в певній галузі. Тренування (від англ. To train - виховувати, навчатись) - комплекс вправ для тренування в чому-небудь. Тренування - система підготовки організму людини з метою пристосування його до підвищених вимог  умов роботи й життя.

Методи тренінга:

  У тренінгу використовуються такі методи: ігрові (ділові , рольові ігри ) , кейси групова дискусія , мозковий штурм , відеоаналіз ,  та ін..

   Кейс - проблемна ситуація, що вимагає відповіді і знаходження рішення. Рішення кейса може відбуватися як індивідуально , так і в складі групи . Основне завдання кейса навчитися аналізувати інформацію , виявляти основні проблеми та шляхи вирішення , формувати програму дій.

   Ділова гра - імітація різних аспектів професійної діяльності , соціальної взаємодії.

   Рольова гра - це виконання учасниками певних ролей з метою вирішення або опрацювання певної ситуації.

   Групова дискусія - спільне обговорення та аналіз проблемної ситуації , питання або завдання . Групова дискусія може бути структурованою (тобто керованої тренером за допомогою поставлених питань або тем  для  обговорення )  або неструктурованою (її протягом залежить від учасників групового обговорення )

   Мозковий штурм - один з найбільш ефективних методів стимулювання творчої активності . Дозволяє знайти рішення складних проблем шляхом застосування спеціальних правил - спочатку учасникам пропонується висловлювати якомога більше варіантів і ідей , в тому числі самих фантастичних . Потім із загального числа висловлених ідей відбирають найбільш вдалі , які можуть бути використані на практиці.

   Ігри- розминки - інструмент, який використовується для управління груповою динамікою . Ігри- розминки являють собою розслаблюючі і дозволяють зняти напругу , групові завдання .

   Фасилітація - інструмент, що дозволяє стимулювати обмін інформацією всередині групи . Фасилітація дозволяє прискорити процеси усвідомлення , стимулювати групову динаміку. Тренер в ході фасилітації допомагає процесу групового обговорення , направляє цей процес у потрібне русло.

  Відеоаналіз - інструмент , що представляє собою демонстрацію відеороликів , підготовлених тренером , або відеозаписів , на яких учасники тренінгу демонструють різні типи поведінки . Відео аналіз дозволяє наочно розглянути переваги і недоліки різних типів поведінки .

Психологізація педагогічної праці

Сьогодні освіта спріймається більшістю людей як пріорітетній напрямок суспільного розвітку . З'явилася потреба в ПРОФЕСІЙНИХ педагогах . Вінікає Поняття прайси педагогічної праці - Батько і адміністрації шкіл потрібен самє конкурентно - здатн вчитель , а не будь -який Інший . Его шукають , его имя передаються з вуст в уста - такий педагог затребуваній . Відповідаючі на питання , у чому секрет популярності того чи Іншого вчителя , батьки вісловлюються про психологічні характеристики педагога , его вміння создать позитивну атмосферу на уроках и звічайній педагогічну компетентність .

Щоденна робота педагога є досить великим навантаженням на психіку. Майже 70% вчителів перебувають у стані постійного напруження, особливо молоді педагоги.

Мета тренінгу: сприяти психологічній адаптації молодих педагогів до умов роботи в школі.

Завдання тренінгу:

·         формувати вміння працювати в команді;

·         сприяти формуванню позитивної самооцінки;

·         визначити проблемні зони в особистісній та діяльністній сфера і учасників;

·         розвивати фахову майстерність.

Тривалість заняття: 2 години.                                                                                                       

Кількість учасників: 8-10 осіб.

Матеріали для проведення заняття: роздатковий матеріал – картки «Кумедні емоції», малюнок дерева, стікери, ручки для писання, ножиці, супроводжуючий матеріал Power Point.

Хід заняття:

1.       Слово психолога.

Щоб гарно працювали молоді педагоги, їм потрібна упевненість, приємні емоції. Але багато труднощів та складних ситуацій постануть в процесі педагогічної праці учителя-початківця. Сьогодні ми познайомимося краще  один-з-одним, відчуємо підтримку один-одного, навчимося долати проблеми з легкістю.

2.       Вправа « Знайомство»

Мета: дізнатися про кожного члена групи.

3.       Вправа «Дерево очікувань»

Мета: усвідомити і визначити, що кожен учасник сподівається від тренінгу та порівняти своє очікування з іншими.

Учасникам роздаються стікери у вигляді листочків, на яких кожен робить записи, чого саме він чекає від тренінгу. Після цього папірці прикріплюються на плакаті із зображенням дерева.

4.       Правила роботи в групі.

Мета : обговорення та прийняття правил усіма членами групи

·         Говорити по черзі, а не всім водночас.

·         Не перебивати того, хто говорить.

·         Критикувати ідеї, а не особу, яка їх висловила.

·         Дотримуватись "правила піднятої руки".

·         Пропонувати власні варіанти.

·         Поважати всі висловлені думки.

·         Конфіденційність.

·         Толерантність.

·         Доброзичливість.

5.       .Вправа «Екран настрою»

            Мета: створення доброзичливої атмосфери, позитивного    настрою у колективі.

·         По колу передаються картки з кумедним зображенням емоцій. Кожен учасник запам’ятовує номер картки, на якій намальовано ту емоцію, що відповідає його настрою. Картка, яку обрало більшість, прикріплюється до стенду «Екран настрою». (Зображень може бути декілька).

·         Запитання для обговорення:
– Який в нас зараз настрій? Він буде сприяти нашій роботі?
– Чому так важливо розпочинати нове діло у гарному настрої?

6.       Вправа «Добрі побажання».

·        Мета: формування товариських відносин.

Завдання учасникам по колу передати один одному якесь гарне побажання за допомогою міміки й жестів.

7.       Притча « Все у твоїх руках»

Дуже давно в стародавньому місті жив Майстер, оточений учнями. Найбільш здібний із них якось задумався: "Чи є питання, на яке наш Майстер не зміг би дати відповіді?"

Він пішов на квітучий луг, піймав найкрасивішого метелика й сховав його між долонями. Метелик чіплявся лапками за його руки й учневі було лоскотно. Посміхаючись, він підійшов до Майстра і запитав:

- Скажіть, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?

Він міцно тримав метелика в зімкнутих долонях і був готовий у будь-яку мить стиснути їх заради своєї істини.

Не дивлячись на руки учня, Майстер відповів:

- Все у твоїх руках.

Запитання для обговорення :

-         Від чого залежить, чи  будуть гарні взаємини з іншими людьми, чи буде ваша робота плідною?

8.       Тест «Психологічний портрет учителя»

Інструкція. Цей тест допоможе вам визначити свій стиль викладання й довідатись про деякі особливості своєї нервової системи. Відповідаючи на запитання, не забувайте, що неправильних відповідей бути не може - можуть бути тільки нещирі. Із запропонованих трьох варіантів відповіді вибирайте той, котрий точніше за все відбиває ваші думки, почуття, реакції, і відзначайте у відповідній клітинці хрестиком або іншим значком. Результати тестування будуть відомі тільки вам, тому що обробка тесту буде робитись вами самостійно.

1. У вихованні найважливіше за все:

1) оточити дитину теплотою й турботою;

2) сформувати поважне ставлення до старшого;

3) виробити в неї визначені погляди й уміння.

2. Якщо хтось у класі відволікається, мене це дратує настільки, що я не можу вести урок:

1) так;

2) у залежності від настрою;

3) ні.

3. Коли учень на уроці викладає факти, мені не відомі, я відчуваю:

1) інтерес;

2) зніяковілість;

3) роздратування.

4. Якщо клас не приведений у порядок, то:

1) я не можу розпочати урок;

2) я не звертаю на це уваги;

3) моя реакція залежить від ситуації.

5. Коли я поводжусь несправедливо з учнем, то:

1) мені важко визнати це;

2) я можу визнати свою неправоту;

3) таких випадків не було.

6. Для мене важливіше за все:

1) стосунки з учнями;

2) стосунки з колегами;

3) не знаю.

7. Деякі учні викликають у мене роздратування, що буває важко приховати:

1) часто;

2) іноді;

3) ніколи.

8. Присутність на уроці сторонніх:

1) надихає мене;

2) ніяк не відбивається на моїй роботі;

3) вибиває мене з колії.

9. Я вважаю своїм обов'язком зробити зауваження школяру, якщо він порушує порядок у громадському місці:

1) звичайно;

2) ні;

3) у залежності від ситуації.

10. Я з однаковою теплотою ставлюсь до всіх своїх учнів:

1) не впевнений;

2) ні;

3) так.

11. Під час зміни я волію спілкуватися:

1) з учнями;

2) з колегами;

3) краще побути на самоті.

12. Я майже завжди йду на урок у піднесеному настрої:

1) ні;

2) не завжди;

3) так.

13. У мене є такі якості, за якими я перевершую інших;

1) так;

2) ні;

3) не впевнений.

14. Я волію працювати під керівництвом людини, яка:

1) дає чіткі вказівки;

2) не втручається в мою роботу;

3) пропонує простір для творчості.

15. Мені доводилось висловлювати судження про речі, в яких я погано розбираюсь:

1) так;

2) ні;

3) не пам'ятаю.

16. Випадкові зустрічі з учнями за межами школи:

1) дають мені задоволення;

2) викликають у мене почуття незручності;

3) не викликають у мене особливих емоцій.

17. Буває, що без явних причин я почуваю себе щасливим чи нещасливим:

1) часто;

2) зрідка;

3) ніколи.

18. Зауваження з боку колег та адміністрації:

1) мене мало хвилюють;

2) іноді зачіпають мене;

3) часто зачіпають мене.

19. Під час уроку я дотримуюсь наміченого плану:

1) завжди;

2) віддаю перевагу імпровізації;

3) залежить від ситуації.

20. Мені траплялось негативно відзиватись про своїх колег:

1) так;

2) ні;

3) не пам'ятаю.

21. З думкою, що кожного учня треба приймати таким, який він є:

1) я згодний;

2) не згодний;

3) щось у цьому є.

22. Мені не вистачає теплоти та підтримки з боку близьких і колег:

1) так;

2) іноді;

3) ні.

23. Думка про майбутню зустріч з учнями та колегами:

1) дає мені задоволення;

2) особливих емоцій не викликає;

3) мені в тягар.

24. Коли я бачу, що учень поводиться зухвало стосовно мене, то:

1) я відплачу йому тією же монетою;

2) ігнорую цей факт;

3) волію з'ясувати стосунки.

25. Я сумлінно готуюсь до уроків:

1) зазвичай;

2) завжди;

3) іноді.

26. У роботі для змінюючи важливіше за все:

1) прихильність учнів;

2) визнання колег;

3) відчуття власної необхідності.

27. Успіх уроку залежить від мого фізичного та психологічного стану:

1) часто;

2) іноді;

3) не залежить.

28. У дружньому ставленні з боку колег:

1) я не сумніваюсь;

2) упевненості немає;

3) важко відповісти.

29. Якщо учень висловлює точку зору, яку я не можу прийняти, то:

1) я намагаюсь виправити його та пояснити йому його помилку;

2) переводжу розмову на іншу тему;

3) намагаюся зрозуміти його точку зору.

30. Я спізнююсь на роботу:

1) регулярно;

2) зрідка;

3) ніколи не спізнююсь.

31. Якщо при мені незаслужено карають учня, то:

1) я відразу заступаюся за нього;

2) один на один зроблю зауваження колезі;

3) уважаю некоректним втручатись.

32. Робота дається мені ціною великої напруги:

1) зазвичай;

2) іноді;

3) зрідка.

33. У своєму професіоналізмі:

1) у мене немає сумнівів;

2) є сумніви;

3) не доводилося замислюватись.

34. По-моєму, у шкільному колективі важливіше за все:

1) трудова дисципліна;

2) відсутність конфліктів;

3) можливість працювати творчо.

35. Я відкладаю на завтра те, що необхідно зробити сьогодні:

1) часто;

2) іноді;

3) ніколи.

36. Із висловленням «Я нічому не можу навчити цього учня, тому що він мене не любить»:

1) згодний цілком;

2) не згодний;

3) щось у цьому є.

37. Думки про роботу заважають мені заснути:

1) часто;

2) зрідка;

3) ніколи не заважають.

38. На зборах і педрадах я виступаю із хвилюючих мене питань:

1) часто;

2) іноді;

3) волію слухати інших.

39. Я вважаю, що вчитель може підвищити голос на учня:

1) якщо учень цього заслуговує;

2) важко відповісти;

3) це неприпустимо.

40. Правильний вихід із конфліктної ситуації я знаходжу:

1) не завжди;

2) не знаю;

3) завжди.

41. Під час канікул я відчуваю потребу у спілкуванні з учнями:

1) так;

2) ні;

3) іноді.

42. Я знаходжу в собі досить сил, щоби справитися з труднощами:

1) зрідка;

2) зазвичай;

3) завжди.

43. Мені доводилось виконувати накази людей, не цілком компетентних:

1) так;

2) не пам'ятаю;

3) ні.

44. Непередбачені ситуації на уроках:

1) тільки заважають навчальному процесу;

2) краще ігнорувати;

3) можна ефективно використовувати.

45. Мені траплялось бути не зовсім щирим з людьми:

1) так;

2) ні;

3) не пам'ятаю.

46. У конфлікті між учителем та учнем я в душі обираю сторону:

1) учня;

2) учителя;

3) зберігаю нейтралітет.

47. На початку чи наприкінці навчального року в мене проблеми зі здоров'ям:

1) як правило;

2) не обов'язково;

3) проблем зі здоров'ям немає.

48. Мої учні ставляться до мене із симпатією:

1) так;

2) не всі;

3) не знаю.

49. Вимоги начальства не викликають у мене протесту, навіть коли здаються не цілком обґрунтованими:

1) не викликають;

2) не знаю;

3) викликають.

50. Відповіді на деякі запитання викликали в мене ускладнення:

1) так;

2) ні;

3) не пам'ятаю.

Обробка результатів: підрахуйте суму балів у кожнім рядку й запишіть цифри, що вийшли, у вільних клітинках.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТЕСТУ

1. Пріоритетні цінності вчителя

1.1. Якщо у ваших відповідях переважає перший варіант (перший рядок), то вам близькі інтереси учнів, їхні проблеми, спілкування з ними для вас не «виробнича необхідність» і не спосіб самоствердження, а духовна потреба. Учні безпомилково відчувають учителя, готового відстоювати їхні інтереси, і платять йому довірою й любов'ю. На ваших уроках вони, імовірно, почувають себе в безпеці та комфорті. Сприятлива емоційна обстановка дає можливість творчо плідно працювати, зберігає ваше здоров'я та здоров'я ваших учнів.

1.2. Якщо у ваших відповідях переважає другий варіант (другий рядок), то в нелегкій роботі вчителя вам важлива підтримка колег, їхнє визнання. Для вас особливе значення має їхня думка. У свою чергу, колеги цінують вас не тільки як професіонала, а й як союзника, який може зрозуміти їхні проблеми та підтримати. Однак діти в не меншому ступені мають потребу у вашій увазі, співчутті та підтримці. Можливо, що діти не бачать у вас союзника, а ваші стосунки у кращому випадку не мають особистісного забарвлення, а в гіршому - пронизані почуттям недовіри та відчуження, що ускладнює співробітництво у процесі навчання й виховання.

1.3. Якщо у ваших відповідях переважає третій варіант (третій рядок), то школа для вас «єдине світло у віконці». Можливо, коло ваших інтересів не вичерпується шкільними проблемами, є й інші можливості самореалізації. Ви дбайливо ставитесь до своїх проблем і переживань, розраховуючи на свої сили, шукаючи опору в собі й поза школою. Або ви настільки самодостатні, що можете не залежати від думки колег та учнів, або робота віднімає у вас стільки психічних сил, що багато що стало для вас байдужим.

2. Психоемоційний стан

2.1. Якщо у ваших відповідях переважає перший варіант, то, очевидно, робота з учнями віднімає у вас багато фізичних і психічних сил. Ви часто відчуваєте тривогу, безсилля, роздратування від неможливості змінити ситуацію. Можливо, ви маєте завищені вимоги до себе та оточуючих, зміна свого ставлення до виникаючих ситуацій дозволила б вам уникнути стресів, характерних для роботи вчителя, та поліпшити свій психоемоційний стан. Щоби спілкування з дітьми та колегами доставляло вам радість, необхідно шукати шляхів досягнення гармонії із собою та світом, ресурси людської психіки безмежні, і у ваших силах знайти необхідні для вас засоби та способи саморегуляції, що допоможуть вам досягти благополучного психоемоційного стану.

2.2. Якщо у ваших відповідях переважає другий варіант, то завдяки підвищеній чутливості вашої нервової системи ви здатні сприймати стан іншої людини, співчувати їй. Ваш настрій може залежати від зовнішніх факторів. Неблагополучний збіг обставин може вибити вас із колії. У такому стані ви можете виявляти дратівливість, відчувати тривогу та безсилля, що негативно впливає на ефективність вашої роботи. Не завжди у ваших силах змінити неблагополучний збіг обставин, але керувати своїми емоціями можна і треба вчитись.

2.3. Якщо у ваших відповідях переважає третій варіант, то ваш благополучний психоемоційний стан визначає ефективність вашої роботи. Ви не втрачаєте самовладання в екстремальних ситуаціях, здатні приймати вірні рішення при найвищій відповідальності за їх наслідки, ваша емоційна стабільність, передбачуваність і працездатність благотворно впливають на психологічний клімат у навчальному закладі, якщо тільки за зовнішнім благополуччям і незворушністю не криються інші проблеми.

3. Самооцінка

3.1. Якщо у ваших відповідях переважає перший варіант, то вам властиве позитивне самосприйняття. Ви відрізняєтеся творчим недогматичним мисленням, здатні створювати на уроці атмосферу живого спілкування, вступаючи з учнями в тісні контакти та оказуючи їм психологічну підтримку. Ви сприймаєте учня як особистість, яка має достоїнства. Завдяки цьому стає можливим емоційний розвиток школярів, а їхні уявлення про себе набувають реалістичний характер. Ваша поведінка відрізняється спонтанністю, творчим підходом і демократизмом.

3.2. Якщо у ваших відповідях переважає другий варіант, то ваша самооцінка хитлива, вона істотно залежить від зовнішніх обставин, від настрою, від думки інших. Позитивна оцінка вашої праці й позитивний настрой сприяють творчому зльоту: у вас «виростають крила». Ви вільні, упевнені в собі, здатні впливати на дітей, формуючи в них позитивну особистісну орієнтацію. Зниження самооцінки (у «смузі невдач») негативно впливає на ефективність взаємодії з оточуючими, ускладнюючи рішення професійних і життєвих проблем.

3.3. Якщо у ваших відповідях переважає третій варіант, то вам не завжди легко вступати у вільне спілкування з іншими. Вам властиво принижувати значення своєї особистості. У більшості випадків це супроводжується установкою на негативне сприйняття оточуючих. Це заважає діяти спонтанно, упевнено, створювати сприятливу, творчу атмосферу на уроці. Почуваючи себе у класі впевнено, не відчуваючи необхідності вдаватись до психологічного захисту, ви легко приймете визначену обмеженість власних можливостей, а також обмеженість можливостей учня.

4. Стиль викладання

4.1. Якщо у ваших відповідях переважає перший варіант, то, можливо, ви є лідером у колективі і маєте репутацію «сильного педагога». Учень для вас - об'єкт впливу, а не рівноправний партнер. Ви самі приймаєте рішення, установлюєте твердий контроль виконання пропонованих вимог, часто використовуєте свої права без урахування ситуації та думки учнів. Наявність авторитарних тенденцій у вашому стилі викладання не сприяє взаєморозумінню та творчій атмосфері уроку. Учні нерідко втрачають активність, самостійність, їхня самооцінка падає, нерідко призводячи до агресивності як форми психологічного захисту.

4.2. Якщо у ваших відповідях переважає другий варіант, то вам близька позиція миротворця. Як правило, ви намагаєтесь уникати психологічної напруги, що супроводжується конфліктами. Ви нерідко відчуваєте провину та звалюєте на себе чужу роботу, організацію та контроль діяльності учнів здійснюєте без системи, виявляючи нерішучість і коливання. Ліберальний стиль не сприяє розвитку в учнів поваги до вчителя, продуктивності в роботі та почуття відповідальності. Ви йдете на великі жертви, але у вас ростуть відчуття незадоволеності роботою, тривога, страх і непевність.

4.3. Якщо у ваших відповідях переважає третій варіант, то для вас учень - рівноправний партнер, ви залучаєте учнів до прийняття рішень, прислухаєтесь до їхньої думки, заохочуєте самостійність суджень, ураховуєте не тільки успішність, а й особисті якості учнів.

Основні методи впливу: порада, прохання, спонукання до дії. Для вас характерні задоволеність своєю професією, високий ступінь прийняття себе й інших, гнучкість у виборі способів регулювання, відкритість у спілкуванні з учнями та колегами, добрий психоемоційний стан, що передається вихованцям, сприяючи ефективності навчання.

Вірогідність відповідей

Перевага 1-2-го варіантів свідчить про високий ступінь вашої щирості та здатності об'єктивно оцінювати себе.

Перевага відповідей третього варіанта свідчить про вашу залежність від соціально схвалюваних норм.

9.       Вправа «Дістань зірку»

Мета: зняти напруження.

Психолог включає спокійну розслаблюючу музику і говорить:

«Уяви собі, що ти стоїш на галявині. Над тобою - темне нічне небо, все всипане зірками. Вони світять так яскраво, що здаються зовсім близько. Поляна залита м'яким, ніжно-блакитним світлом. Люди кажуть, що, коли зірка падає, треба загадати бажання, і воно обов'язково збудеться. Ще кажуть, що зірку не можна дістати. Але може бути, вони просто не пробували? Знайди на небі уявним поглядом найяскравішу зірку. Про яку твою мрію вона нагадує? Гарненько уяви собі, чого б ти хотів. А тепер відкрий очі, глибоко вдихни, затамувавши подих і постарайся дотягнутися до зірки. Це не просто: тягнися щосили, напруж руки, встань на носочки. Так, ще трохи, ти вже майже дістав її. Є! Ура! Видихни і розслабся, твоє щастя в твоїх руках! Поклади свою зірку перед собою в красивий кошик. Порадій, дивлячись на неї. Ти зробив щось дуже важливе. Тепер можна трохи відпочити. Закрий очі. Знову подумки подивися на небо. Чи є там ще зірки, що нагадують тобі про інші заповітних мріях? Якщо є, то уважно придивись до вибраного світила. А тепер відкрий очі, вдихни і тягнися до своєї нової мети! »

10.    Підсумок заняття "Дерево підсумків" 

На плакат із намальованим деревом учасникам пропонують висловити свої враження на паперових відбитках власної долоні і закріпити їх на гілках дерева.

11.    Притча « Про вчителя та учня»

-         Довгі роки жив Учень у Вчителя пізнаючи його мудрість. Крім того, звичайно, він робив багато інших необхідних для них обох речей:  збирав хмиз для вогнища, носив воду з джерела, прибирав у печері, де вони вдвох жили, ходив на полювання. А коли до Вчителя приходили люди за порадою – Учень уважно слухав, що той говорить. Інколи Вчитель сам розпочинав розказувати різні історії про далекі краї, про дивовижні звичаї чужинців,  про мудреців, що  жили за морями, про мудрість їхню та повчання. Однак, це бувало дуже рідко, хіба лише коли до них довго ніхто не приходив і Вчителю ставало нудно  - хотілося побалакати, та не було з ким. Решту ж часу все їхнє спілкування зводилося до вітань з початком нового дня та  побажань доброї ночі. Навіть по господарству, якщо це слово підходить до тих злиднів, в яких вони жили, Учень вже сам, без наказу Вчителя, знав сам що має робити. 
Так вони жили разом довгі роки. Не зважаючи на скупість повчань вчителя та скромність їхнього столу - Учень за всі ці роки жодного разу навіть не подумав про те щоб його покинути. Та одного дня Вчитель захворів. Погляд його затьмарився, він зліг. Часто шепотів щось, часом кричав, чи то на якійсь чужинській сові, чи то просто щось незрозуміле Учневі. І хоча учень поїв його відварами цілющих трав, його продовжувало трясло в лихоманці. Тим часом люди, які продовжували приходити до нього за порадами, поверталися ні з чим. Вчитель не міг їм допомогти, а Учень вважав себе не в праві давати поради замість Вчителя. Та припаси їжі закінчувалися, а Вчитель все не одужував. 
Одного ранку Учень зрозумів, якщо він сьогодні нічого не заробить, то завтра їм нічого буде їсти. І, коли прийшли люди до Вчителя, він не прогнав їх, а вислухав і порадив чинити так як сам вважав за потрібне. Так продовжувалося день за днем. Тим часом, Вчитель почав одужувати. Він вже не марив. Потроху почав  сидіти, потім просив Учня виводити його на свіже повітря. Слухав, не втручаючись і не поправляючи, повчання-настанови Учня людям, які до них приходили. Одного сонячного ранку вчитель зрозумів, що вже є цілком зоровим. Він сам, опираючись лише на палицю-посох, вийшов з печери. На той час і Учень повернувся з лісу, де збирав цілющі трави та ягоди.
- Доброго дня, Вчителю! – привітався він, зрадівши, що Вчитель сам вийшов з печери.
- І справді гарний день сьогодні, дуже гарний, - відповів Вчитель.
- Чого бажаєте, Вчителю ? – запитав Учень.
- А даси слово, що виконаєш моє бажання? – посміхнувся в бороду старець.
- Звичайно! Зроблю все, що забажаєте, Вчителю!
- Ти добре подумав, перш аніж відповісти? – не вгавав старий.
- Так, Вчителю!
- Моє бажання просте, - врешті пояснив наставник. – Хочу, щоб Ти негайно покинув мене, мою печеру, цю гору і ніколи сюди не повертався. Я дякую Тобі за все, що Ти робив для мене всі ці роки, які ми разом прожили. За те що не дав мені померти і вилікував-виходив мене, коли я хворів. Але зараз я здоровий і бажаю, щоб Ти залишив мене.   
- За що, Вчителю, ви мене проганяєте!? – тільки і спромігся запитати остовпілий Учень.
- Не питай мене більше нічого, збирайся і йди своєю дорогою! – відповів Учитель.
Учневі нічого не залишалося, як виконати волю наставника. Довгі роки блукав він дорогами світу, носячи з собою образу за невдячність Вчителя. Але одного дня, коли вже Учень посивів-постарів... Одного гарного ранку, проходячи повз дерево, побачив, як якась (він не знав її імені) пташка виштовхує пташеня з гнізда, змушуючи його вчитися самостійно літати. І цієї миті Учень врешті зрозумів зміст останніх слів Вчителя: “... і йди своєю дорогою”. “Яким же я був дурнем! ” – сказав він собі. “Скільки років я носив у серці чорну образу замість вдячності мудрому вчителеві”. Він підвів голову, подивився на синє безхмарне ранкове небо. І йому чомусь стало легко-легко на душі, неначе з неї впав страшенний тягар. 
“Йти своєю дорогою”, -  посміхнувся він в сиву бороду і пішов далі.

Запитання для обговорення: чи змусила вона вас задуматися та чи своєюдорогою ви йдете…

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ: Психолог пропонує учасникам продовжити речення:

-         На сьогоднішньому занятті я зрозумів…

-         На тренінгу мені сподобалося…

                                                  ВИСНОВКИ

Тренінг – це насамперед зміни. Це трансформація. Це – навчання і навчення.

Тренінг – це процес, в якому особа набуває нових навиків знань і відносини. В результаті особа починає працювати по-новому. Це нова якість праці робить цілі компанії кращими, сучаснішими, конкурентноздатними, швидшими.

Тренінг на робочому місці потрібний з різних причин.

Ось лише деякі з них:

• потрібна адаптація знов найнятих співробітників;

• потрібно забезпечити співробітникам довгостроковий професійний розвиток;

• робота постійно міняється і вимагає нових знань;

• досвідченим співробітникам потрібно набувати нових навиків;

• постійно скорочуються робочі позиції, з'являються інші кар'єрні шляхи...

   Тренінг з учителями-початківцями дав можливість допомогти молодому спеціалісту відчути впевненість і собі, набути фахового досвіду. Також допомагає у створенні і посилені іміджу успішного спеціаліста.

                                                        

                               Педагогічний тренінг

  для вчителів середніх і старших класів

          

                                                   

                        

Матеріал  з  тренінгу  допоможе  розвивати  у вчителів  комунікативні навички, засоби  позитивного  проектування  індивідуального  розвитку  учня,  актуалізації   особистого  досвіду у  спілкуванні  з учнями,  розкриє різні  способи   ефективної   професійної   саморегуляції,  гнучкості й пластичності в процесі зміни комунікативної позиції в контактах з колегами, взаємопідтримки і взаємодопомоги по відношенню один до одного, відпрацювання невербальних засобів спілкування.                         

Рекомендовано    керівникам ММО, ШМО,  учителям  різних  предметів,  для шкільних психологів, заступникам  директорів, студентам.

                                  Педагогічний тренінг

                                 для вчителів середніх і старших класів

                         Усе розсмикано в людині, усе неспокійно  й галасливо;

                       усе – витрата й розтрата, усе –  тривоги й страхи;

                       і лише тихе сонце підтримує  життя, відновлює сили,         

                       пробуджує    любов і надію.

                                                      Із записної книжки Симона Соловейчика

Педагогічний тренінг для вчителів середніх і старших класів націлений на розвиток у них комунікативних навичок, засобів позитивного проектування індивідуального розвитку  вчителя і  учня,  актуалізації особистого досвіду у спілкуванні з  колегами  та  учнями, способів ефективної професійної саморегуляції.        

                                  

       Цикл «Учитель - школа»                                         

                                         Вправа «Зміна позиції»

Мета вправи: розвиток у вчителів гнучкості й пластичності в процесі зміни комунікативної позиції в контактах з колегами. Група сідає в коло. За бажанням вибирається один учасник, який, рухаючись за годинниковою стрілкою, вступає в нетривалі розмови з кожним членом групи. Інші учасники слухають, оцінюючи, які комунікативні засоби були застосовані, чи змінюється стиль бесіди відповідно до індивідуальністі нового партнера, чи змінюється комунікативна позиція у ведучого. Колективне обговорення проводиться в двофазному режимі. На першій фазі свої враження висловлюють члени групи, з якими ведучий  розмовляв. На другій - група вислуховує самого ведучого, аналізуючого почуття і переживання, що виникли у нього в ході багаторазової зміни комунікативної позиції при переході до нового співрозмовника.                                           

                                         

                                               Вправа «Місток»

 Мета вправи: створення консолідованого педагогічного колективу, розвиток у вчителів взаємопідтримки і взаємодопомоги по відношенню один до одного, відпрацювання невербальних засобів спілкування.

Учасники сідають в коло, в центрі якого по діагоналі психолог або керівник викреслює крейдою лінію. Умови гри  він пояснює таким чином: «Уявіть, що ця лінія - місток через бурхливу гірську річку. Внизу під таким підвісним, хитним на вітрі містком, бушує річка. Пройти по мосту в один кінець   може тільки одна людина: ніде розминутися. Завдання гри полягає   в   тому,  щоб два подорожуючих, що рухаються назустріч один одному, зуміли пройти по містку в протилежні сторони і не звалитися вниз. Хто хотів би спробувати?  З групи за бажанням виходять два учасники.  Рішення даної задачі попередньо не обговорюється, люди діють спонтанно, починаючи йти по ігровому «містку» назустріч один одному. При зустрічі вони повинні домовитися, застосовуючи мінімум слів і витрачаючи на переговори не більше однієї хвилини. Після програвання вправи слід розглянути такі питання: хто проявив ініціативу у вирішенні комунікативної задачі і хто був веденим, намагалися учасники гри допомогти один одному або навпаки, намагалися досягти тільки своєї мети, не замислюючись про партнера, які засоби більш ефективні в подібній умовно небезпечної ситуації?                                        

                                              Вправа «Карниз»

Мета вправи: зміцнення в педагогічному колективі доброзичливості, відкритості та взаємодопомоги по відношенню один до одного. Вчителі встають один за одним, стикаючись плечима і орієнтуючись на крейдову пряму лінію, проведену психологом. Він говорить: «Ця риска - карниз висотного будинку. Носок ваших туфель - край цього карниза. Один чоловік з нашої групи, за бажанням звичайно, повинен пройти по карнизу і не впасти вниз. Завдання групи - допомогти йому в цьому. Дозволяються підтримки у вигляді фізичних контактів, короткі розмови. Головне - це пройти по карнизу! Потім учасник, який «йшов по карнизу будинку», розповідає свої враження: на яких відрізках шляху він відчував підтримку, де йому було важко впоратися з ігровою завданням і чому. Члени групи також обмінюються думками, чому в одних випадках підтримка була успішною, а в інших - ні. Якщо відбулося «падіння» гравця з імпровізованого «карниза», наразі також обговорюється в групі.                                           

                                                       Вправа «Черга»

Мета вправи: розвиток у вчителів форм безпосереднього комунікативного поведінки, здатності до спонтанного  ігрового спілкування, розкутості і внутрішньої свободи.

З групи вибираються вісім чоловік, з яких один - ведучий. Семеро людей стають один за одним як би   в  чергу, а восьмий повинен пройти до прилавка магазину без черги. Він зав'язує розмову з кожним вартим, намагаючись досягти своєї мети. Черга при цьому має ігрову задачу не пропустити «нахабу» до прилавка. У цей час інші члени групи розсаджуються амфітеатром і спостерігають за тим, що відбувається. Потім проводиться загальне обговорення. Аналізується кожен комунікативно-змістовний момент гри: хто із стоячих  у черзі поступився і хто не пропустив «нахабу», які кошти були застосовані водящим (прохання, погрози шантаж).                                          

                                                   Вправа «Удвох»

Мета вправи: формування внутрішніх засобів гнучкості й пластичності в процесі зміни комунікативних позицій. Психолог пропонує членам групи розділитися на пари. Вправа  містить  три  ігрові  завдання: партнери сідають спина до спини і протягом 5 хвилин ведуть розмову; наступні 5 хвилин вони розмовляють, коли один сидить, а інший стоїть перед ним, почергово міняючись позиціями «зверху» і «знизу»; потім вони сідають один навпроти одного і «розмовляють» тільки очима протягом 10 хвилин. Після вирішення кожного завдання пара обмінюється враженнями. В кінці організується загальне колективне обговорення того, яка ігрова задача була найбільш легким і приємним, коли в спілкуванні з'явилися труднощі і чому, в якій з пар виник психологічний контакт.

                                                  Вправа «Акваріум»

Мета вправи: тренування найбільш успішних в комунікативному відношенні форм поведінки учасників групи, пошук засобів ефективного індивідуального стилю професійної діяльності. Група ділиться на дві рівні підгрупи, одна з яких сідає у центрі кола, а інша - розташовується навколо неї. Утворюються два кола - внутрішній і зовнішній, на зразок акваріума. Учасникам, що знаходяться у внутрішньому колі, психолог дає тему для дискусії. Підходять конкретні, реальні і актуальні для вчителів теми, взяті зі шкільного життя: «Учень зірвав урок», «У класі важко налагодити хорошу дисципліну», «Діти не хочуть вчитися» та ін. Тема обговорюється за принципом «тут і тепер», в відповідно до якого учасники внутрішнього кола реагують на слова і форми поведінки своїх партнерів, що виникають в дану хвилину, в даний момент. Учасники зовнішнього кола нічого не говорять. Їх завдання: кожен повинен вибрати кого-небудь з учасників внутрішнього кола і спостерігати за ним. Вони помічають, як їх «об'єкт» поводиться в дискусії, які комунікативні засоби застосовує, чи робить підтримку партнерам по спілкуванню, активний чи пасивний, лідирує або прагне зайняти позицію веденого. Приблизно через 15-20 хвилин учасники міняються місцями. Психолог може або запропонувати нову тему, або продовжити стару, якщо виникла цікава і змістовна дискусія. На загальному обговоренні вся група сідає в коло і аналізує різні форми поведінки учасників, що відбувалися в групі події, виділяє найбільш ефективні комунікативні засоби.                                    

                                           Цикл «Учитель - клас»                                      

                                           Вправа «Атмосфера»

Мета вправи: розвиток комунікативних засобів формування в класі емоційного благополуччя і позитивної атмосфери.

Учасники групи зручно влаштовуються в кріслах, розслабляються і закривають очі. Психолог в спокійній і м'якій манері вимовляє приблизно такий текст: «Згадайте зараз найприємніше подія, яка нещодавно у вас сталося. Що ви відчували? Відтворіть якомога виразніше свої відчуття з приводу цієї події: радість, задоволення, блаженство, заспокоєння. Постарайтеся тепер зберегти свій внутрішній стан і кожну картинку, яку я буду зараз словесно описувати, насичуйте позитивними емоціями. Ви входите в уявлюваний клас: відчуйте бадьорість і впевненість у собі. Входячи в клас, привітайтеся з хлопцями, посміхніться їм. Знайдіть внутрішній стан, що зберігає розумний баланс між стриманою строгістю і відкритої доброзичливістю. Ви йдете до свого столу. Яку позу вам хочеться прийняти? Уявіть, що ви сідаєте в зручній для вас позі і починаєте урок. А тепер у своїй уяві пройдіть за класом. Постарайтеся знайти зручний темп ходьби - не занадто швидкий, але і не повільний. Підтримуйте в собі внутрішній темпоритм, який дозволяє вам продемонструвати перед класом професіоналізм, авторитетність, впевненість в собі. Уявіть, як ви йдете. Ви склали руки за спиною? Або схрестили їх на грудях? Знайдіть зручний для вас жест, щоб відчувати себе вільно і впевнено. Пам'ятайте, що вибрані вами зручна поза, відповідні вам ритм руху і стиль спілкування створять умови вашого нормального самопочуття і емоційно-позитивної атмосфери в класі.» Після виконання даної вправи вчителя обмінюються своїм психотехнічних досвідом: яким чином кожен з них знайшов для себе оптимальні форми поведінки, що він при цьому відчував, які труднощі є в реальній роботі в школі. 

           

                                                  Вправа «Коло уваги»

                                                                                  (за К.С. Станіславським)

Мета вправи: тренування функції уваги, вміння оперативно зосереджуватися і концентруватися в процесі навчання. З групи за бажанням вибирається один учасник, якому треба справитися з наступним завданням. Вчителі встають перед ним у випадковому порядку. Ведучий повинен визначити для себе внутрішні відчуття, відповідні «малому», «середньому» та «великим» колам уваги. Спочатку йому пропонується за допомогою погляду зосередитися на якомусь одному учаснику групи, потім розширити своє бачення до обсягу «середнього» кола, що включає 5-7 учасників. Як тільки ведучий відчує, що його увагу стало стійким, він може перейти до «великого» колі, в який входить вся група. При виникненні відчуття, що увага розсіюється і втрачає свою стійкість, слід повернутися до попереднього колу і повторити вправу. У групі обговорюються відчуття водить, які він зазнав при виконанні вправи: які внутрішні засоби він застосовував для утримання стійкості своєї уваги, як домагався високої концентрації уваги, які у нього були труднощі при переході від одного кола уваги до іншого. Корисно організувати також колективний обмін психотехнічних професійним досвідом між вчителями.                       

                   

                                                  Вправа «Збити ритм»

Мета вправи: формування ефективних засобів управління класом підлітків і старшокласників. У даній ігровій ситуації психолог пропонує одному учаснику стати «вчителем», а решті - «підлітками» або «старшокласниками». Ігрова завдання полягає в тому, щоб швидко, протягом 1-2 хвилин втихомирити клас школярів, які почали голосно розмовляти, крутитися і всіляко порушувати дисципліну. «Учитель» може застосувати адміністративні заходи впливу, зробити зауваження або підвищити голос. Найбільш ефективні ті засоби впливу на клас, які дозволяють привернути увагу хлопців, заспокоїти найактивніших лідерів, тобто засоби психотехнічного порядку. Потім учасники аналізують вибрані «вчителем» способи впливу, з них виділяються найбільш ефективні. Відбувається також обмін професійним досвідом між учасниками групи.    

                                      Вправа «перехопити ініціативу»

Мета вправи: розширення діапазону професійних можливостей учителів щодо успішного утримування своєї провідної, керуючої позиції в навчально-виховному процесі. З групи учасників вибираються два «актора», решта-спостерігачі. «Актори» грають ролі співрозмовників, які розмовляють на якусь тему, наприклад, «Найкращий художник ...» («Найкраща музика ...», «Найкращий відпочинок ...», «Найкраща система навчання» і т.п.). Задаються також етапи розмови: на першому один співрозмовник тримає ініціативу, а інший грає пасивну роль - слухає і підтакує; на другому етапі пасивний співрозмовник повинен зуміти перехопити ініціативу у першого і нав'язати йому свою точку зору. Зрозуміло, перший при цьому буде намагатися утримати за собою комунікативне лідерство. Далі учасники групи аналізують можливі в таких випадках кошти «захоплення комунікативного простору» або боротьби за керування ситуацією. Важливо звернути увагу на виникаючі у педагогічній діяльності ситуації подібного типу, в яких школярі (найчастіше це підлітки) починають особистісно самостверджуватися, використовуючи слабкості вчителя.    

                                  

                                     Вправа «Почуття в педагогіці»

Мета вправи: розвиток професійно важливих якостей вчителів, пов'язаних з використанням почуттів у педагогічній діяльності. Група вчителів розсідається в коло. Деяким з них психолог роздає картки, на яких позначені людські емоції. Рекомендується наступний набір: «Радість», «Гнів»; «Байдужість», «Розчарування», «Обурення», «Обурення», «Підтримка», «Заохочення», «Зацікавленість». Вчителі, які отримали картки, повинні підготувати невеличке виступ перед групою з описом ситуацій навчання та виховання підлітків і старших школярів, в яких використання даних почуттів було б педагогічно доцільно. Інші члени групи доповнюють кожен виступ своїх колег.                                

              

                                              Цикл «Учитель - учень»                                           

                                       Гра «Позиційне спілкування»

Мета гри: розширення діапазону комунікативних засобів вчителя, пошук ефективного індивідуального стилю педагогічного спілкування з учнями середніх і старших класів. Гра проводиться в три етапи. На першому етапі психолог пропонує двом учасникам групи програти одну з типових ситуацій, узятих з взаємодії вчителя і учня-підлітка або старшокласника. Інші учасники спостерігають. Можливі наступні ситуації: «Учень зірвав урок, і вчитель викликав його для бесіди»; «Учень курить в школі», «У старшокласниці різко знизилася успішність» і т.п. Обрана ситуація програється у відповідності з заданими комунікативними позиціями: «вчитель» виступає суворим, які реалізують формально-оцінюючий стиль, а «учень» виправдовується, мовчки вислуховує нотацію «вчителя». Потім відбувається загальне обговорення: які відчуття і враження отримав «учень» від такої бесіди, як почував себе «вчитель», які думки та емоції викликала дана сцена у групи. Досить часто вчитель, який грав роль учня, з подивом зізнавався, що ніколи б не подумав, що жорсткі, директивні заходи впливу, справедливо застосовуються для покарання недбайливого школяра, народжують в останньому таку пригніченість, пасивність,  а  іноді  і роздратування.  Учасники групи приходять до висновку, що застосування авторитарних засобів спілкування з підлітками та старшокласниками в цілому мало ефективно. На другому етапі програється та ж ситуація спілкування вчителя і учня, але міняються «актори» і задані комунікативні позиції. Учаснику групи, що грає роль учителя, пропонується перейти на припрошує тон (наприклад, у дорогій елітній школі вчитель змушений вмовляти сина мільйонера), в той час як старшокласник поводиться зарозуміло і зухвало. Групове обговорення результатів другого етапу гри присвячено аналізові того, з яких причин виникають ситуації залежності вчителя від учня і як їх подолати або уникнути. На третьому етапі організується груповий пошук засобів і способів, що допомагають вчителю налагодити психологічно повноцінне спілкування з учнем на прикладі тієї ж ситуації, але при цьому реалізувати педагогічну керуючу позицію. Розглядаються питання: як вчителю слід почати розмову зі школярем, як сісти, які фрази і коли говорити, яку атмосферу і настрій повинна носити така бесіда.                       

                           Вправа «Мій самий важкий підліток» 

Мета вправи: обмін між вчителями досвідом спілкування з важким підлітком, пошук ефективних способів взаємодії з учнем, що порушує дисципліну в класі. Група вчителів розсідається в коло. За бажанням протягом 10-15 хвилин кожен з них розповідає одну з найважчих у педагогічному відношенні ситуацій його спілкування з підлітком. Він звертає увагу групи на те, що робив, переживав і відчував, а також на те, які були результати при застосуванні тих чи інших заходів впливу. В ході одного заняття вдається зазвичай вислухати 4-5 випадків, узятих з реального професійного досвіду вчителів. На колективному обговоренні досягаються наступні цілі: учитель-оповідач отримує від групи підтримку; учасники обмінюються досвідом спілкування з учнем у проблемних ситуаціях. Важливо і те, що психолог має можливість продемонструвати застосування психологічних засобів для вирішення конкретних педагогічних завдань: як слід говорити, що слід робити, яку позицію необхідно зайняти.    

                                           Вправа «Моя юність»

Мета вправи: активізація  спогадів вчителів,  віднесених  до  часу, коли вони були дівчатами (або юнаками). Група  вчителів  сідає  в  коло  і  по  черзі (або за бажанням) згадують випадки зі свого особистого досвіду: «Саме радісна подія моєї юності» або «Найсумніше подія моєї юності».  Виконання вправи буде успішним, якщо учасникам групи вдасться відчути себе такими, якими вони були в юності, яскраво і чітко відчути свої юнацькі переживання.

                                              Цикл «Я - вчитель»

                                        Вправа «Уповільнення»

Багато жінок-вчительки, які мають сім'ї і дітей, перебувають у постійній напрузі через те, що вони прагнуть зробити багато справ одночасно і скрізь встигнути. Деякі складають для себе списки справ, які викреслюють по мірі їх виконання. Вчительки говорять про те, що відчувають постійний страх, що «вони не встигнуть», прискорюють ритм власного життя, намагаючись цінувати кожну хвилину і не дозволяючи собі «відволікатися по дурницях». До таких «дрібницях» вони часто відносять хвилини відпочинку, споглядання чи насолоди маленькими радощами життя. Як наслідок цього, жінки починають дратуватися, відчувають перевтому, скаржаться на головні болі, безсоння. У такому стані вони не знаходять ні сил, ні часу для спокійної і ґрунтовної бесіди з учнем-підлітком, яка вчинила проступок, або зі старшокласником, нужденним в особистому, задушевної бесіди.

Мета вправи: уповільнення внутрішніх темпоритмів, створення енергетичного балансу, стану врівноваженості й стабільності. Психолог просить членів групи зняти наручний годинник і відкласти їх убік. Протягом приблизно 15-20 хвилин учасниці групи фіксують вільні асоціації на чистому листку паперу: слова і фрази, які першими приходять в голову. Після цього психолог розсаджує групу парами. Партнери прочитують один одному асоціації та обмінюються враженнями. Бесіди в парах тривають 20-30 хвилин. При цьому психолог рекомендує говорити повільно, як би «зважуючи» кожне слово, не стежити за часом, а постаратися насолодитися кожною хвилиною спілкування. Для організації подальшого групового обговорення учасниці сідають у коло. Психолог ставить такі питання: «Хто зазнав задоволення від бесіди зі своїм партнером?», «Хто відчув, що відпочив?», «Як ВИ думаєте, скільки пройшло часу з початку нашого заняття?» У групі обговорюються відмінності в переживаннях внутрішнього, суб'єктивного та реального часу, відчуття, отримані членами групи, яким вдалося сповільнитися і які цього зробити не змогли.

                                          Вправа «П'ять хвилин»

Мета вправи: подолати «стрес квапливості», нейтралізувати емоційну напругу, зміцнити прагнення вчителів до досягнення стану внутрішньої врівноваженості. Вправа починається з наступних слів психолога: Уявіть, що ви йдете до автобусної зупинки і бачите, як під'їжджає потрібний вам автобус. Що ви зробите? Спокійно скажете собі, що не будете поспішати, незабаром підійде інший, або різко побіжите до нього, щоб заощадити п'ять хвилин? Подумайте про те, що вам вдалося встигнути в автобус і, важко дихаючи, ви протискуватися між пасажирами.  П'ять хвилин у вас в запасі.  Що ви будете робити протягом цих п'яти хвилин, які вам вдалося заощадити, витративши певні зусилля? В ході групового обговорення часто з'ясовується, що вчителі знаходяться в постійній поспіху, прагнучи зекономити кожну хвилину навіть тоді, коли в цьому немає особливої ​​необхідності. Багато хто дійсно не можуть уявити, що вони будуть робити в ці зекономлені п'ять хвилин, і приходять до висновку про марність «стресу квапливості» і його шкідливий вплив на своє самопочуття.

                                 Вправа «Головне - другорядне»

Мета вправи: зниження «стресу квапливості», вироблення у учасників групи внутрішніх засобів оптимального планування свого життя і роботи. Психолог пропонує вчителям на листку паперу написати 10-12 справ, які для них в даний час найбільш важливі. Рекомендується складати список справ по мірі їх суб'єктивної значущості: на першому місці - найважливіше, на другому - менш і т.д. Після цього психолог просить групу сісти в коло, розслабитися і закрити очі. Він говорить: «Постарайтеся представити себе в кінці життя, наче вам зараз років 70-75. Ви вже давно на пенсії, не працюєте, займаєтеся онуками, домашнім господарством, гуляєте з такими ж, як і ви, літніми жінками. Ви часто думаєте про своє життя, згадуючи найсумніші її події або найрадісніші. Уявіть, що з цього часу ви зараз дивитеся в своє сьогодення і оцінюєте, що для вас головне і що другорядне. Наприклад, ви можете подумати про те, як багато часу і сил віддавали якомусь заняттю, яке не мало для вашого життя великого значення і тільки здавалося вам дуже важливим. А тепер візьміть новий аркуш паперу і складіть список своїх занять за ступенем значущості їх для вашого життя, як би  від імені вас, дивиться на своє життя зі своїх 70-75 років. Порівняйте два отриманих списку. Які ваші заняття залишилися для вас такими  важливими і значущими? Які заняття втратили свою значущість і чому? » При загальній розмові групи психологу слід показати різницю між активністю і результативністю життя людини. Високий рівень активності (багато справ, постійна зайнятість, висока інтенсивність спілкування) означає не виконання значущих справ, а часто - метушливу витрату часу по дурницях і штучна підтримка внутрішньої напруги через страх щось не встигнути. Необхідно виділити в своєму житті головне і намагатися так будувати свій час і життя, щоб основні зусилля були витрачені на досягнення головної мети, а другорядні справи або взагалі були виключені зі «списку», або були відкладені на якийсь період.

                                           Цикл «Учитель - сім'я»

                                          Вправа «Безумовна любов»

Дії оцінювання та контролю, важливі для педагогічної діяльності, багато вчителів переносять у взаємини із  своїми власними дітьми. У родині жінки-вчительки залишаються педагогами, продовжуючи внутрішньо «ставити оцінки»  своїй  дитині: це - добре, а це - погано. Дитина починає відчувати, що його люблять тільки тоді, коли він веде себе добре, і не люблять, якщо він здійснює проступок. Як наслідок цього, він відчуває невпевненість в собі, підвищену тривожність, втрачає відчуття врівноваженості. Така дитина або намагається завжди догодити суворої матері-вчительки, або бунтує, поводиться зухвало агресивно, демонструючи, що він не потребує материнської любові.

Мета вправи: обговорити з вчителями важливість безумовної любові до своїх дітей. Психолог пропонує групі поговорити про труднощі, які відчувають вчителі при вихованні власних дітей. Які з цих труднощів їм вдалося подолати, а які - ні? Які зміни в поведінці своєї дитини вчителька могла б відзначити? У чому змінилася вона сама? Можна зачитати слова Р. Кемпбелла, яскраво виражають зміст і сенс безумовної любові в сімейному вихованні дітей: «Любити дитину безумовно - значить любити його незалежно ні від чого. Незалежно від його зовнішності, здібностей, достоїнств і недоліків, плюсів і мінусів, краси і потворності. Незалежно від того, що ми чекаємо від нього в майбутньому, і, що найважче, незалежно від того, як він веде себе зараз ... Безумовна любов означає, що ми любимо дитину, навіть якщо його поведінка викликає в нас відраза.  Важливо, щоб при обговоренні були показані переваги безумовної любові перед оцінним ставленням. Дитина, яку люблять тільки тому, що він є, відчуває себе захищено, він упевнений в собі, має почуття власної гідності, стабільний, у нього розвинене почуття внутрішньої рівноваги і позитивної самооцінки. У міру дорослішання у найважчих життєвих ситуаціях він зможе успішно контролювати себе, прагнучи до високої якості свого життя, маючи впевненість у тому, що він людина, гідний любові та поваги.

                               Вправа «Пошук вихідної позиції»

Мета вправи: оновлення сімейних відносин, нейтралізація емоційно-негативних моментів у стосунках подружжя. Психолог просить членів групи провести в своїх сім'ях деяку «ревізію» у відносинах. Багато події або вчинки часто залишаються в родинах не обговореними, в результаті чого і в дружини, і в чоловіка в душі накопичуються напруження і незадоволеність, як це буває при незакінченому дії. Для оздоровлення відносин корисно домовитися зі своїм партнером "почати все з початку»: з якогось певного дня бути більш уважним до своєї близької людини, зробити те, що хотілося колись і що не вийшло через брак часу. І навпаки, з цього дня можна вирішити щось «закрити» у відносинах в сім'ї: не здійснювати того, що, на думку учасниці, руйнує її сімейні відносини. Група обговорює це завдання і розходиться на якийсь час. На наступному занятті потрібно поговорити про успішність виробленої «ревізії» в сімейних відносинах.  Виконання вправи буде успішним, якщо учасникам групи вдасться відчути себе такими, якими вони були в юності, яскраво і чітко відчути свої юнацькі переживання.

      Тренінг з поліпшення спілкування та емоційного розвантаження групи

Спілкування - процес встановлення і розвитку контактів між живими організмами, породжуваний потребами спільної діяльності, що включає в себе обмін інформацією, володіє взаємним сприйняттям і спробами впливу один на одного.

                                                     Види спілкування

Контакт масок - формальне спілкування, коли відсутнє прагнення зрозуміти і враховувати особливості особистості співрозмовника. Використовуються звичні маски (ввічливості, чемності, байдужості, скромності, співчутливості і т.п.) - набір виразів обличчя, жестів, стандартних фраз, що дозволяють сховати щирі емоції, відношення до співрозмовника.

Світське спілкування - його суть в безпредметності, тобто люди говорять не те, що думають, а те, що належить говорити в подібних випадках; це спілкування закрите, тому що точки зору людей на те чи інше питання не мають ніякого значення і не визначають характеру комунікації. Наприклад: формальна ввічливість, ритуальне спілкування. Формально-рольове спілкування - коли регламентовані і зміст, і засоби спілкування і замість знання особистості співрозмовника обходяться знанням його соціальної ролі.

Ділове спілкування - це процес взаємодії в спілкуванні, при якому відбувається обмін інформацією для досягнення певного результату. Тобто це спілкування цілеспрямоване. Воно виникає на основі і з приводу певного виду діяльності. При діловому спілкуванні враховують особливості особистості, характеру, настрою співрозмовника, але інтереси справи більш значущі, ніж можливі особистісні розбіжності.

Духовне міжособистісне спілкування (інтимно-особистісне) - розкриваються глибинні структури особистості.

                                                       Сторони спілкування

Комунікативна.

Комунікативна сторона спілкування (чи комунікація у вузькому сенсі слова) складається в обміні інформацією між індивідами, що спілкуються.

Інтерактивна.

 Інтерактивна сторона полягає в організації взаємодії між індивідами, що спілкуються (обмін діями).

Перцептивная.

Перцептивна сторона спілкування означає процес сприйняття і пізнання один одного партнерами по спілкуванню і встановлення на цій основі взаєморозуміння. Межі між цими формами умовні, вони можуть зливатися і доповнювати один одного. У процедурі спілкування виділяють наступні етапи:

·        Потреба в спілкуванні (необхідно повідомити або дізнатися інформацію, вплинути на співрозмовника і т. п.) - спонукає людину вступити в контакт з іншими людьми.

·        Орієнтування в цілях спілкування, в ситуації спілкування. Орієнтування в особистості співрозмовника.

·        Планування змісту свого спілкування - людина уявляє собі (звичайно несвідомо), що саме скаже. Несвідомо (іноді свідомо) людина вибирає конкретні кошти, фрази, якими буде користуватися, вирішує як говорити, як себе вести.

·        Встановлення контакту.   Обмін думками, ідеями, фактами

·        Сприйняття і оцінка відповідної реакції співрозмовника, контроль ефективності спілкування на основі встановлення зворотного зв'язку.

Коригування напряму, стилю, методів спілкування та способів їх взаємодії.

Мета тренінгу: покращити товариські контакти під час роботи і після закінчення її, сформувати хороший соціально-психологічний клімат за допомогою співпраці і взаємодопомоги всередині групи.

Матеріали: ватман, глянцеві журнали, клей ПВА та фантазія учасників.

                      Гра - розминка «Австралійський дощ» (5 хв.)

Мета: забезпечити психологічне розвантаження учасників.

                                                          Хід вправи

Учасники встають у коло.

Інструкція: Чи знаєте ви що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він.

Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Слідкуйте уважно!

      В Австралії піднявся вітер. (Ведучий тре долоні).

Починає капати дощ. (Клацання пальцями).

Дощ посилюється. (Почергові хлопки долонями по грудях).

Починається справжня злива. (Ляскання по стегнах).

А ось і град - справжня буря. (Тупіт ногами).Але що це?

 Буря стихає. (Ляскання по стегнах).

Дощ вщухає. (Ляскання долонями по грудях).

Рідкісні краплі падають на землю. (Клацання пальцями).

Тихий шелест вітру. (Потирання долонь)

Сонце! (Руки вгору).

      Питання для обговорення:

Чи легко вам було виконувати цю вправу?

Не заплутувалися ви в ході виконання завдань?

Ваші враження по проведеним вправі?

                  Вправа «Колажування на вільну тему» ​​(30-40 хв.)

Колажування, як і будь-яка візуальна техніка, дає можливість розкрити потенційні можливості людини, припускає великий ступінь свободи, є безболісним методом роботи з особистістю, спирається на позитивні емоційні переживання, пов'язані з процесом творчості. Крім того, при виготовленні колажу не виникає напруги, пов'язаної з відсутністю в учасників художніх здібностей, ця техніка дозволяє кожному отримати успішний результат. Колажування дозволяє визначити існуючий на даний момент психологічний стан людини, виявити актуальний зміст його самосвідомості, його особистісні переживання. Значно розширити можливості техніки колажування може її інтеграція з іншими арт-технологіями. Прикладом може служити включення в колаж малюнків, особистих фотографій учасників, авторами яких вони є, або на яких вони зображені, а також використання колажу в перфомансі та інсталяції. На основі даної техніки була розроблена методика «Колажування на вільну тему», метою якої є знайомство студентів-психологів зі стратегіями соціальної взаємодії та підвищення їх комунікативної компетентності. В ході роботи вони отримують можливість усвідомити особливості свого індивідуального стилю взаємодії з оточуючими людьми, що є значущим для ефективного здійснення ними майбутньої професійної діяльності. Особливістю даної методики є те, що створення колажів відбувається в груповій формі, що дозволяє включити учасників у спільну діяльність і простежити особливості їх соціальної взаємодії.

Мета вправи: розвинути здатність групи приходити до спільної думки, йти на компроміс, вміти домовлятися.

Матеріали: ватман, прості олівці, глянцеві журнали, клей, відповідна роботі музика і фантазія учасників.

                                                         Хід вправи

Група сідає у коло столу, їм пропонуються ватман, прості олівці, глянцеві журнали і клей. Група визначається з тематикою колажу (природа, тварини і т.д.), разом домовляються хто малює вибраний малюнок (бажано, щоби разом, малюнок повинен бути об'ємним). Учасники повинні розподілити кольору і те місце на ватмані, яке вони будуть заповнювати. Питання для обговорення:Чи легко було визначитися з темою?Чи були труднощі при виборі малюнка?Чи виникали розбіжності в ході роботи?

                                 Гра «Три людини у телефоні» (5 хв.)

Мета: тренування вчення розуміти невербальне спілкування.

                                                             Хід гри:

 викликають три бажаючих учасника. Ведучий кожному «на вушко» повідомляє завдання. Завдання у всіх різні, але їх об'єднує одне. Учасники мають зобразити групі, що кожен стоїть в телефонній будці і розмовляє по телефону, але з різним настроєм. Саме цей настрій і повідомляє їм «на вушко» ведучий, також він інформує учасників про те, з ким і про що вони розмовляють, які почуття вони відчувають. Наприклад: один - заклопотаний, викликає швидку допомогу, терміново, стривожений; інший - агресивно налаштований по відношенню опоненту, висловлює йому своє негативне ставлення, лає; третій - щасливий закоханий, домовляється про побачення.    3 основних учасника завмирають в позі, яка на їх думку найбільш точно передає стан їхнього героя. Завдання основних гравців здогадатися про настрій цих людей, про приблизний зміст розмови, про інтонації.

Питання для обговорення:

Чи легко вам було здогадатися про настрій цих людей?

Чи вдалося вгадати приблизний зміст розмови?

Які труднощі виникали в ході гри?

                                          Вправа «Привітання» 
Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи. 
Матеріали: м'яка іграшка. 
Хід вправи: психолог вітається з групою. Просить учасників по черзі привітатись з м'якою іграшкою невербальним способом. Психолог вітається першим і передає іграшку по колу. Потім пропонує привітати кожному свого сусіда справа так само, як він вітався з іграшкою. 
Рефлексія: що ви відчували? Що вам дало виконання цієї вправи? 

                                        Вправа «Правила роботи» 
Мета: прийняття правил роботи групи. 
Загальноприйняті правила роботи в групі: 
1. На заняття не можна запізнюватися. 
2. Турбуватися про конфіденційність життя групи. 
3. Прагнути бути активним учасником того, що відбувається. 
4. Не відмовлятися від права сказати «ні», а також від права самому вирішувати, як поводитися в груповій ситуації. 
5. Бути щирим, давати правдиву інформацію. 
6. Мати право отримувати підтримку, допомогу з боку групи. 
7. Прагнути слухати того, хто говорить, намагаючись не переривати. 
8. Виявляти активність, беручи участь в усіх подіях, процедурах, ситуаціях, що виникають під час роботи групи. 
9. Мати право висловити свою думку з будь-якого питання. 
10. Використовувати звернення на «ти» під час роботи групи. 
11. Повідомляти про свої труднощі, що заважають участі в роботі групи «від» і «до». 
12. Висловлюватися тільки від свого імені і про те, що сприймається, відчувається, переживається, відбувається «тут-і-тепер». 
13. Не говорити про присутніх у третій особі. 
14. Не критикувати інших. 

                                         Вправа «Самопрезентація» 
Мета: сприяти зближенню учасників групи та виявити їхні сподівання від роботи в групі 
                                                         Інструкція

Зараз у нас є 15 хв для того, щоб кожен з вас міг самопрезентувати себе, давши відповідь на запитання: Чого я чекаю вія цього заняття? Що я ціную в самому собі?  Що є предметом моєї гордості?  Що я вмію робити найкраще?

Презентація відбуватиметься так: один з членів групи називає своє ім'я і дає відповідь поставлені запитання, закінчуючи називанням імені свого сусіда ліворуч та словами «... передаю слово тобі», при цьому злегка торкається його. Наступний учасник дякує попередньому та сам дає відповіді на запитання і т.д., доки не відбудеться самопрезентація всіх учасників групи. 

             Інформаційне повідомлення «Моя доля. У чиїх вона руках?» 

     Людей можна умовно поділити на дві групи: тих, хто причину всіх своїх негараздів бачить у зовнішньому середовищі, інших людях, обставинах, долі, і тих, хто шукає причини всіх подій у собі. Потрібно визнати, що люди, їхні долі іноді бувають втягнені у вир історичних подій, які одна людина не може змінити і які впливають на її долю. Але більше шансів мають ті, хто вірить, що в житті багато залежить від них самих. Корисно прийняти гіпотезу про те, що думки людини мають властивість притягувати події, обставини, які необхідні для їхнього зростання, самореалізащї, але вони можуть притягувати і небажане, якщо ви будете думати, що з вами це неодмінно станеться. Тому важливо навчитися мислити позитивно: приймати відповідальність за свої вчинки і навіть у складних обставинах бачити і цінувати досвід, який сприятиме вашому зростанню. 

                   Інформаційний аркуш «Способи зміни думок» 

Часто до нас приходять думки, які завдають нам болю. Ми втрачаємо через них енергію, впевненість у собі. Іноді таких думок буває більше, ніж хороших. Але в житті часто все залежить від нас, тобто життя таке, як і що ми про нього думаємо. Можна навчитися змінювати негативні думки про себе та своє життя на більш приємні: 

1.     Звернення до своїх прав. Якщо ти вважаєш, що ти «якийсь не такий», то можеш змінити цю думку на іншу, бо ти маєш право бути тим, ким ти є. Наприклад, я — боягуз — негативне висловлювання; я маю право на власні емоції — позитивне висловлювання. 

2.     Звернення до позитивного досвіду на цю тему. Наприклад, я — боягуз — негативне висловлювання; є ситуації, в яких я досить рішучий, — позитивне висловлювання. 

3.     Зміна прикметників. Можна замінити негативні прикметники, які принижують тебе, на більш позитивні, але таким чином, щоб ваша попередня думка не втратила правдивості. Наприклад, я—боягуз — негативне висловлювання; я не одразу можу зреагувати впевнено — позитивне висловлювання. 

4.     Рефлексія: якщо є бажаючі, вони можуть поділитися своїми змінами думок. Учасники виражають свої емоції під час виконання завдань. Що було найважче виконувати? Чи зможете ви скористатися цією інформацією в житті? 

                                             Вправа «Хто я?» 

Мета: усвідомити важливість прийняття свого «Я» з усіма перевагами та недоліками. 

                                             Інструкція

 За допомогою «мозкового штурму», не розмірковуючи, 10—20 разів дайте відповідь на запитання «Хто я?», використовуючи характеристики, риси, інтереси й почуття для опису себе, розпочинаючи кожне речення із займенника «Я». Потім зробити розподіл відповідей на «+»і«—». Замінити негативні прикметники на більш позитивні, але таким чином, щоб речення не втратило правдивості. Після цього проводиться робота з одержаними відпо¬відями, можливо в кількох варіантах: 

1) кожний учасник розповідає про себе; 

2) анонімно аркуші з відповідями складають у стопку, ведучий зачитує, а учасники намагаються відгадати, кому належать ці визначення. 
Рефлексія: чи легко було писати про себе? Чому? Яких рис більше: позитивних, негативних чи нейтральних? Чому? Чи часто ви замислюєтесь над запитанням «Хто я?»? Для чого ставити собі це запитання? Чи цікаво отримувати відповіді? (Важливо зафіксувати, що саморозкриття в процесі виконання і обговорення вправи приносить цікаву і важливу інформацію для себе і для інших.) 

                        Інформаційне повідомлення «Самопізнання» 

Самопізнання — це дослідження, пізнання самого себе. Здатність до самопізнання властива лише людині, здійснюється за допомогою розуму. Складність самопізнання полягає в його орієнтованості на саму людину, на її внутрішній світ, багатий суб'єктивним, індивідуально-самобутнім. Уявлення про себе формується і під впливом оцінювання з боку інших людей під час співвіднесення мотивів, мети, результатів своїх учинків і дій із соціальними нормами поведінки, прийнятими в суспільстві. Самопізнання — найважливіша з умов, яка спонукає змінювати свій стан на краще.

                                    «Наше Я.  Яке воно?» 

      Наше «Я» — це одна з найскладніших загадок. Іноді «Я» має здоровий глузд, іноді — це голос творчої фантазії. Деякі дії ми виконуємо взагалі всупереч своїй волі. Гармонійна людина, людина успіху завжди повинна уникати будь-яких крайнощів, її золота середина: «Я люблю себе, я люблю весь світ. За законами природи, якщо людина любить світ, то і світ любить її, тобто добре співвідносяться інтереси особистості, суспільства, природи». 
Сприйняття людиною себе залежить від того, наскільки вона вірить у себе та свої можливості. Люди, які почуваються щасливими, жають, що їх люблять, що вони потрібні, до них добре ставляться інші, що вони здібні та їх цінують. Вони мислять позитивно. Ви зможете почуватися щасливішими, налагоджувати добрі взаємини з іншими людьми, якщо навчитеся поважати себе. Ті, хто навчився поважати себе, як правило, приймають і інших. Тобто, якщо ви позитивної думки про себе, то добре думатимете й про інших, і навпаки. Ми знаємо, що «Я» утворюється пластами, як земна кора — чим глибше, тим давніші пласти власного усвідомлення. Давайте здійснимо екскурсію, занурюючись у власне «Я».

                                                 Вправа  «Моє я» 

Мета: усвідомлення важливості прийняття свого «Я». 
Хід вправи: кожному учаснику психолог про¬понує зобразити своє «Я» у вигляді дерева з різними гілочками та глибоким корінням. Одна з верхніх гілочок — зовнішнє «Я» (можна зобразити символом вербальним чи графічним, намалювати малюночок), інші гілочки — «Я на роботі», «Я в сім'ї», «Я в колі друзів чи знайомих», «Я — сексуальне» тощо. Вийшла дуже екзотична крона. Далі психолог просить зобразити коріння, виписуючи на ньому свої позитивні та негативні риси. Малюнки вивішують на видному місці. 
Рефлексія: що ви відчували, малюючи дерево? Що вам було найважче зобразити? Поділіться враженнями від вправи. 

                                      Вправа    «Рольова гімнастика» 

Мета: усвідомлення важливості прийняття свого «Я». 
Хід вправи: кожен учасник отримує аркуш із завданням вимовити слово «Я»: голосно, тихо, ствердно, здивовано, із захопленням, сумом, ніжно, з іронією, зі злістю, тоном відповідаль¬ного працівника, розчарованого тощо.

 Рефлексія: які почуття ви переживали під час виконання вправи? Що дивувало, а що сподобалося?

 
                                       Вправа «Чарівний стілець» 

Мета: підвищення самооцінки особистості. 

Матеріали: вільний стілець, бажано круглий. 

Хід вправи: психолог кладе посеред кола стілець і пропонує комусь добровільно сісти на нього. Потім оголошує цей стілець чарівним—особа, що сидить на ньому, найкраща, найчарівніша. Пропонують групі по колу висловити компліменти людині на «чарівному стільці». Той, хто сидить на стільці, по¬вертається обличчям до кожного, хто буде вислов-лювати йому компліменти, і не забував подякувати. 
Рефлексія: для чого ми це робили? Попросіть того, хто сидів на стільці, поділитись своїми враженнями. 

                                Вправа «Пробачати ближнього» 

Мета: розвиток рефлексії, саморегуляції емоційного стану, вміння пробачати іншим. 

Хід вправи: на аркуші паперу написати список рідних, близьких, знайомих і їх провини щодо вас за минулий тиждень. Аркуш розірвати на клаптики, проаналізувавши причину. І все пробачити, забути. 
Рефлексія: 
—Чи легко було згадати провини вашого оточення щодо вас? 
— Чи легко розірвати аркуш? 

— Чому?

                                  Вправа «Як я люблю самого себе» 

Мета: розвиток позитивного самосприйняття, вміння любити себе. 
Хід вправи: письмово учасники повинні проаналізувати, як часто вони почуваються незадоволеними собою і коли відчувають любов до себе. Яке ставлення до себе переважає частіше. Кожен учасник, проаналізувавши запитання, вголос говорить: «Я люблю себе за…... 
Рефлексія:— Чи легко сказати: «Я люблю себе»?— Чи часто ви говорите це собі? 

                    Інформаційний блок «Мої перевага й вади» 

Коли людина знає про свої справжні переваги і вади, їй легше домогтися успіху в будь-якій справі, визначити своє місце в колективі, стати кращою. 

Для цього потрібно, дотримуватися правил: 

• Завжди думайте про те, як ставляться до вас люди. 
• Якщо ви чимось не сподобалися другові, якщо через вас страждають рідні, якщо вами незадоволене керівництво, ви теж повинні бути незадоволені собою». 

• Погано не те, що у вашому характері є вади, а те, що ви їх не визнаєте і не намагаєтеся виправити. 

• Хочете добре пізнати себе, спробуйте свої сили в різних видах діяльності, не втрачайте можливості навчитеся нової корисної справи, беріться за будь-яке громадське доручення. 

І що б ви не робили, пам'ятайте: чим більш різнобічна діяльність, тим повніше розвиваються обдарування і здібності, тим точніше ви зможете відповісти на запитання: «В чому моє покликання?». Оцінюйте себе за наслідками своєї діяльності: добрі наслідки свідчать про ваші переваги. Не звинувачуйте інших, якщо у вас щось не вдається, шукайте причину в самому собі. Правильно сприймайте критику, пам'ятайте: ворог ваших вад — ваш найкращий друг. Не вірте людям, які завжди хвалять. Майте мужність визнати справедливу критику, і ви матимете справжніх друзів. 

 Психолог або керівник групи зачитує учасникам інформаційний лист                 

                              «Поради з підвищення самоповаги»: 

1.     Пам'ятайте про свої позитивні риси, замість того, щоб пам'ятати погане. 
2. У всьому, що робите, намагайтеся знайти позитив. Привітайте себе з цим успіхом.

3. Постійно згадуйте свої успіхи. 

4. Пробачте собі помилки. Ми можемо ставитися до себе дуже суворо, але все-таки робимо їх. Визнайте свою помилку й адекватно компенсуйте збитки. Не перекладайте провину на інших — це ознаки безсилля. Так само не перегинайте палицю, обвинувачуючи у всьому тільки себе. 

5. Ставтеся до себе добре. Пам'ятайте: той хто любить себе, виглядає краще, має міцне здоров'я. 

6. Визнайте себе таким, яким ви є, — унікальним, оригінальним, людяним. 
7. Живіть сьогоднішнім днем, і ви отримаєте більше задоволення від життя. 
                                  Вправа «П’ять добрих слів» 

Мета: отримання зворотного зв'язку від групи, підвищення самооцінки, самопізнання. 

                                                  Інструкція

      Учасники діляться на підгрупи (по шість осіб).) Кожен з вас має обвести свою руку на аркуші і на долоньці написати своє ім'я. Потім ви передаєте свій аркуш сусідові праворуч, а самі одержуєте малюнок від сусіда ліворуч. В одному з «пальчиків» отриманого чужого малюнка ви пишете якусь привабливу, на ваш погляд, рису її власника. Інша людина робить запис на іншому пальчику тощо, поки аркуш не повернеться до власника. 

Рефлексія: які почуття у вас виникли, коли ви читали написи на своїй «руці»? Чи всі ваші переваги, про які написали інші, вам відомі? 
                                      Вправа «Прощання» 

Мета: розвиток згуртованості групи, створення хорошого настрою. 
Хід вправи: всі учасники стають у коло, беруться за руки, заплющують очі і, стискаючи руки, намагаються передати один одному тепло свого серця. Потім, взявшись за руки, говорять одночасно «Дякуємо!»

Педагогічний тренінг

Я крокую до майстерності

Мета: сформувати в молодого вчителя впевненість у правильному виборі професії, вчити діяти та спілкуватися, стимулювати бажання підвищувати свій професійний рівень у вчителів, активізувати творчий потенціал кожного педагога.

Завдання: допомогти молодому педагогу та вчителям із стажем знайти вихід із будь – якої ситуації, яка може скластися, створити і підкріпити імідж успішного педагога; розвивати вміння короткої само-презентації; сприяти формуванню позитивної самооцінки й усвідомленню унікальності особистості  кожної   людини.

Девіз: розуміти один одного,  поважати,  прощати,  любити.

Хід заняття

Незалежно від того, де перебуває вчитель, атмосфера навколо нього – це відбиток його індивідуальності. Молодий учитель - учорашній студент, який переступив поріг школи. І тепер ким вона для нього стане – лагідною мамою, чи сердитою мачухою, залежить від нього.

   За допомогою цього тренінгу для молодих та  інших вчителів, у майбутньому майстрів педагогічної праці, були створені умови, в яких вони максимально зможуть наблизитися до педагогічної майстерності. В цьому тренінгу використані, в основному рольові вправи та ігри, за допомогою яких педагоги зможуть програти ті проблеми і ситуації, які виникнуть перед ними під час роботи.

Метою тренінгу є сприяння психологічної адаптації молодих педагогів до умов роботи в школі,  підвищення самооцінки та впевненості у собі та у своїх знаннях у вчителів,  які працюють декілька років та добір оптимальної стратегії професійної діяльності.

Даний тренінг допоможе  програти ті можливі ситуації, які можуть статися у роботі, щоб на майбутнє при виникненні такої ситуації вже не викликало паніки, а можна було спокійно розібратися у ній.

Вступ. Активізація уваги учасників

Сповідь учителя

Я щоранку заходжу у клас,

На дитячих обличчях – усміх.

Чого варта я, діти, без вас?

Ви – натхнення моє, мій успіх!

За плечима – минулі роки,

Але й досвід прийшов із літами.

Що я варта без вас, малюки?

Я безмежно люблю вас, я з вами!

Щоб любові вогонь не згас,

Щоб віддати  дітям серце і душу,

Я щоранку заходжу у клас:

Я – учитель, я вчити мушу!

Всі ми вчителі і прийшли до школи за покликанням серця, щоб віддати свою любов дітям.

                                        1.Вправа «Знайомство»

   Перш ніж розпочати нашу роботу, нам потрібно познайомитись. Всім пропоную на спеціальному аркуші паперу намалювати уявний герб, в якому буде розкрита особистість кожного. Після завершення завдання кожен учасник представляється і по черзі розповідає про свій герб і пояснює чому намалював його саме таким. Наприклад, якщо людина любить музику, то вона може зобразити себе у вигляді ноти чи якогось улюбленого інструмента.

- От ми з вами і познайомилися та більше дізналися один про одного.

                             2.Мозковий штурм «Правила роботи в групі»

- Для чого в нашому житті необхідні різноманітні правила?

Правила вкрай необхідні для створення такої обстановки, щоб кожен учасник:

міг відверто висловлюватись і виражати свої почуття й погляди;

не боявся стати об’єктом глузувань та критики;

був упевнений у тому, що все особисте, що обговорюється на занятті, не вийде за межі групи;

одержував інформацію сам і не заважав отримувати її іншим учасникам.

-         Щоб запропонували ви?

-         Бути позитивними;

-         говорити по черзі;

-         бути активними;

-         слухати й чути кожного;

-         толерантно ставитись один до одного;

-         бути пунктуальними;

-         діяти за принципом «тут і зараз».

-         Чи згодні ви та чи приймаєте ці правила?

                    3. Повідомлення теми, мети, завдань тренінгу

   Для нашої роботи потрібно визначити мету нашого заняття  та чітко окреслити очікуваний результат.

   Одну людину попросили піднятою вгору рукою дотягтися до мітки на стіні, вище якої вона не в змозі дістати. Зробили позначку й поставили нове завдання: їй запропонували дістати паличку, розміщену дещо вище від поставленої мітки. Через деякий час людина зробила і це. Потім мету було ще змінено: цього разу було поставлено завдання повісити паличкою капелюха ще вище, але й з цим завданням людина впоралася.

     Ця проста фізична вправа наочно демонструє ефект поставленої мети. Отже, мета нашого заняття: сформувати впевненість у правильному виборі професії, вчитися діяти та спілкуватися в колективі, підвищувати свій професійний рівень, знаходити   вихід із будь-якої ситуації.

                                 4.Вправа «Очікування»

Роздаються невеликі аркуші липкого паперу.

-Напишіть, чого саме ви очікуєте від тренінгу.

Кожен презентує свої записи та прикріплює на плакаті із зображенням піщаного годинника.

                              5. Вправа «Поділись з сусідом»

Пропоную вибрати 2 питання серед тринадцяти, які виділяв М. Пруст:

1.     Де б Ви хотіли жити?

2.     Основна риса Вашого характеру?

3.     Ваш основний недолік?

4.     Який Ваш ідеал у житті?

5.     Яку рису Ви найбільше цінуєте у мужчини?

6.     Яку рису Ви найбільше цінуєте у жінки?

7.     Ваш улюблений колір?

8.     Ваша улюблена квітка?

9.     Що Ви найбільше не любите?

10.Що Ви найбільше цінуєте у Ваших друзях?

11.Ваше улюблене заняття?

12.Як би Ви хотіли померти

13.Який настрій Вам притаманний?

Кожен з учасників повинен відповісти на них своєму партнерові.

                                Мозковий штурм «Урок»                                

Робота в групах

На аркуші А – 1 вертикально записуємо слово «урок».

Шляхом вільного висловлювання запишіть слова, які асоціюються з уроком, що починаються з літер «у», «р», «о», «к». Це можуть бути іменники, прикметники, дієслова.

У кожного різні відчуття щодо однієї й тієї самої речі.

                                          7. Вправа «Конверт проблем»

Робота в групах

- Сформулюйте на аркуші найбільші проблеми чи страх у роботі з дітьми і покладіть до конверта. Обміняйтесь. Дайте поради, як краще вирішити це питання. Вони повинні бути конкретними і дієвими.

                                        8. Вправа «Числа, які правлять світом»

Номер будинку і квартири, номер телефону і авто, номер паспорта і дата народження. Скільки чисел у нашому  житті! Нумерологія - містика чисел - переконує, що ці цифри даються долею не випадково.

У кожного є своє число, дане йому при народженні. Запишіть свою дату народження. Наприклад, 25.07.1976. знайдіть суму всіх цифр. Додаємо доти, поки не буде число з однією цифрою. А тепер послухайте, що значить ваше число.

1- у багатьох релігіях світу це - символ божественної сили. Його носії-яскраво виражені лідери. Вони цілеспрямовані і прагнуть до влади. Для досягнення мети такі люди розраховують тільки на себе і не сприймають натиску з боку. Вони впевненні в унікальності і часто досягають успіху.

2- цим людям притаманні романтизм і фантазія. Вони мають філософські нахили, вміють добре пристосовуватися до різних обставин. Легко поступаються в дрібницях, але від головної мети не відступають, тому дуже часто успішні в бізнесі. Двоїстість особистості робить їх непостійними. Але «двієчники» - ласкаві і не люблять лишатися на самоті.

3- саме своєю триєдністю сильна «Свята Трійця». Трійка - символ динамічності особистості. Люди з числом «З» - артистичні, мають нахили до творчості. Вони щедрі. Але повсякденності вони не переносять, потребують різноманітності.

4- люди з цією цифрою надійні. Вони друзів не зраджують. Понад усе в житті цінять надійність, стабільність. У почуттях і вчинках вони, як правило, простодушні, через це вибирати для спілкування «трієчників» їм не рекомендують - «четвірочник» швидко засумує. Але для тих, хто шукає партнера серйозного і надовго - то це те, що вам треба.

5- у п'ятірці криється сильна, але суперечлива енергетика. Якщо п'ятиконечна зірка дивиться вершиною вгору – це енергія позитивна, якщо вершиною вниз - навпаки. Кожний носій «5» робить для себе цей вибір. Ці люди люблять волю і експерименти, прекрасні працівники.

6  - шестиконечна зірка в давнину вважалась символом гармонії. Пізніше до шістки почали ставитися як до символу переходу, незавершеності. Люди з символом «6» вміють узагальнювати, підкорювати собі інших. Мета їхнього життя - постійність. Їхня вимогливість до інших - підвищена. Вони розумні, але їх легко вивести з рівноваги.

7  - це - щаслива цифра. Людям з цифрою «7» притаманно більше удачі ніж іншим. Вони «везучі». Якщо у вашому житті це не так, то ви відійшли від цього шляху. Намагайтесь зрозуміти, що ви зробили не так. Люди з цією цифрою - потайні, мають сильний незалежний характер і сильні до нестандартних вчинків. Але в душі емоційні, тому з ними не доведеться сумувати.

8  - символ влади. Покладена на бік вісімка стає символом безпомічності. Носії цифри «8» мають сильну волю.Такі люди рішучі і завжди йдуть до кінця. Вони завжди вірні в усьому.

9  - символ космосу. Такі люди вкрай сентиментальні, їх легко образити, вони вміють переживати біль. Носії «9» - ідеальні виконавці будь-яких робіт, готові працювати цілу добу без відпочинку. Таким людям потрібна похвала, ласка, підтримка.

9.     Вправа «Портрет ідеального вчителя

                   

     Робота в групах

1. групі дається завдання створити портрет невдалого і неуспішного вчителя, вказавши на його помилки і причини такого становища.

2. група описує вчителя успішного і створює його портрет з перевагами, завдяки яким він став успішним.

3. групі потрібно від імені міністерства освіти і науки України запропонувати щось нове щодо структури, змісту освіти, методів і прийомів навчання, поглядів на урок, ролі вчителя в процесі набуття учнями знань.

Кожна група зачитує і захищає свого вчителя і свій список. У кінці ми виділяємо, які помилки не потрібно допускати у своїй роботі, щоб не стати поганим вчителем – спеціалістом, а чому потрібно вчитися, щоб стати успішним педагогом.

Обговорення.

Звичайно, навіть у найуспішнішого вчителя були кризи і поразки та ті факти, які ставили його у глухий кут, але не той вчитель успішний, який не припускається помилок, а той, хто зробивши помилку, не опускає руки, а проаналізувавши їх, зміг прийняти і вдосконалити їх у своїй творчій роботі з учнями. Не бійтеся робити помилки, найголовніше вмійте з них виносити для себе правильні висновки.

                                            Вправа «Педагогічна майстерність»

                                          

Розв’язання педагогічних ситуацій:

Педагогічна ситуація №1

   Ви почали вести урок, всі учні заспокоїлись, настала тиша, і раптом в класі хтось голосно засміявся. Ви здивовано подивились на того учня. Він, дивлячись вам прямо у вічі, заявив: „Мені завжди смішно дивитись на вас і хочеться сміятись, коли ви починаєте заняття”. Як ви відреагуєте на це? Виберіть і поясніть правильний варіант із запропонованих нижче.

1.     „Ось тобі й на”.

2.     „А що тобі смішне?”

3.     „Ну й ради Бога”.

4.     „Ти що, дурний”.

5.     „Люблю веселих людей”.

6.     „Я радий(а), що створюю у тебе веселий настрій”

7.Запропонуйте свій варіант.

Педагогічна ситуація №2

На початку заняття або вже після того, як ви провели декілька занять, учень робить заяву: „Я не думаю, що ви як педагог зможете нас чогось навчити”.

         Ваша реакція:

1.     „Твоя справа – вчитися, а не вчити вчителя”.

2.     „Таких, як ти, я, звичайно, нічому не зможу навчити”.

3.     „Може тобі краще перейти у інший клас або вчитися у іншого вчителя?”

4.     „Ти просто не хочеш учитися”.

5.     „Мені цікаво знати, чому ти так думаєш ? ”

Педагогічна ситуація №3 «Хто зайвий?»

Один із учнів постійно порушує дисципліну. Нарешті ви, втративши терпіння, наказуєте йому залишити клас.

-         А ви не маєте права вигнати мене з класу. Я не вийду, - говорить учень.

1.     Ви наполягаєте на своєму.

2.     Погрожуєте, що інакше клас залишите ви.

3.     Нагадуєте учневі, що в нього є не лише права, а й обов’язки.

4.     Запропонуйте свій варіант.

                           Педагогічна ситуація № 4

Проаналізуйте та презентуйте ситуацію:

Якщо дитина живе у стресі, вона … .

                          Педагогічна ситуація № 5

Проаналізуйте та презентуйте ситуацію:

Якщо дитина зростає в атмосфері критики, вона … .

                         Педагогічна ситуація № 6

Проаналізуйте та презентуйте ситуацію:

Якщо дитина почувається безпечно, вона … .

                                   11. Вправа «Яким я буду через 5 років»

-          Яким ви уявляєте своє майбутнє?

-          Чого очікуєте?

-          Чого побоюєтесь?

                                 12. Вправа «Серцеведення»

А зараз поговоримо про те, без чого вся наша праця була б даремною, без чого ми ніколи не досягнемо успіхів у спілкуван­ні з дітьми.

—  Як ви гадаєте, про що йтиме мова?
Думки вголос.

Демонструється епіграф: «Той шлях, який веде до серця людини, є найкоротшим».

Чи можемо говорити про любов, якщо їй немає де перебувати? І де «житиме» терпіння, якщо його помешкання зачинене? Щоб не розгубити ці та інші чесноти Душі, потрібно створити для них сад, який називається Серцем!

—Я бачу, що всі ви прийшли в школу за покликанням душі.

—У світі існує безліч словників, але немає словника Серця. Давайте спробуємо створи­ти його.

Серце яке? (Добре, щире, миле, ніжне, гаряче, чес­не, палке, любляче, вірне, холодне, кам'яне, материн­ське, всепрощаюче, багатостраждальне, далекоглядне, віддане, символічне, усміхнене, зажурене, розумне, чуй­не, дбайливе...).

Що може робити Серце? (Любити, прощати, суму­вати, страждати, боліти, радіти, вітати, хвилювати­ся, журитися, берегти, шанувати, дарувати, зігрівати, турбуватися, віддавати, ненавидіти, передбачати...).

   - У кожному Серці повинні бути краса і велич Любові, натхнення Віри, відродження Доброти, гор­дість і суворість Обов'язку, торжество Справедливості, квіти Вдячності, сльози Співпереживання, посмішкаРадості, піднесеність Відданості, іскра Щирості, лег­кість Покаяння, нива Благородства...

Одного разу вирішив янгол віддати своє янголятко до школи. Взяв він його, і полетіли вони до величез­ної будівлі. «Треба вибрати вчителя від Серця і з ян­гольським терпінням, адже янголятко моє ще зовсім не янгол, воно — невгамовний пустун з непокірним характером...».

У класній кімнаті вчителька сиділа перед учнями, заклавши ногу на ногу, милувалася своїми нігтями.На кожному з них було намальоване маленьке сер­дечко. У той же час пильно слідкувала за учнями, яківиконували контрольну роботу, і павиним криком припиняла будь-яку спробу списування.

«Ханжа... Не від Серця вона...».

У наступному класі учень записував на дошці ре­чення, яке диктував учитель: «Найголовнішого очима не побачиш, пильне тільки Серце». Учень помилився і написав «Сердце».

—  Скільки разів тобі пояснювати!.. Дай щоден­ник... Двійка!

«Неук... Не від Серця він...».
Заглянув янгол до наступного класу — там учитель проводив урок математики.   

—  Порахуйте, скільки разів постукає Серце про­тягом доби, якщо за одну хвилину воно стукає 56 ра­зів.

Один учень, не вираховуючи, зразу вигукнув:

—80 640 разів... А за тиждень — 564 480 разів.

Діти ахнули. А вчитель грубо перебив учня:

—  Як ти смієш викрикувати з місця, та ще й без мого дозволу!

«Грубіян... Не від Серця він».

Янгол сумно подумав, залишаючи будівлю шко­ли: «Усі згадують про Серце, але жити Серцем не хочуть...».

Засумували вчителі.

—  Можливо, врятує Мудрість? — сказали вони.
І знайшли Мудреця, який сидів у печері.

—  О, Мудрецю, — почали благати вони, — вкажи нам шлях до Сердець наших учнів!

Сказав їм Мудрець:

—  Дам вам шлях до Сердець ваших учнів, але від­дайте мені натомість дар ваш!

Учителі перезирнулися: якого дару від них вима­гає Мудрець?

Тоді Мудрець сказав:

Якщо в когось є роздратування, дай мені роз­дратування.

Якщо в когось є гнів, дай мені гнів.

Якщо в когось є жорстокість, дай мені жорсто­кість.

Якщо в когось є грубість, дай мені грубість.

Якщо в когось є сумнів, дай мені сумнів.

Якщо в когось є ненависть, дай мені ненависть.

Якщо в когось є злоба, дай мені злобу.

Якщо в когось є страх, дай мені страх.

Якщо в когось є зрада, дай мені зраду.

Якщо в когось є забобони, дай мені забобони.

Якщо в когось є сарана думки, дай мені сарану думки.

А якщо дасте пригорщу дурних звичок, я прийму і ці запилені брязкальця.

Але не забудьте, чого вартий той, хто відніме раз подароване.

Отже, я прийняв увесь бруд вашого Серця, і Воно стає чистим.

А вам відкриваю Мудрість: шляхом до Серця учня є чисте Серце вчителя! І нехай кожен педагог скаже:

Я — Вчитель.

Я — Любов і Відданість, Віра і Терпіння.

Я — Радість і Спів-радість, Страждання і Спів-страждання.

Я — Істина і Серце, Совість і Благородство.

Я — Той, хто Шукає і Дарує, Вбогий і Багатий.

Я — Вчитель і Учень, Вихователь і Вихованець.

Я — Той, хто Прокладає Шлях, і Художник Жит­тя.

Я — Захисток Дитинства і Колиска Людства.

Я — Посмішка Майбутнього і Факел Сущого.

Я — Вчитель від Бога і Співробітник у Бога.

Молюсь тобі, серце моє, дай мудрості осягати мо­менти істини в житті дітей!

—  Шановні колеги, я гадаю, що поради Мудреця ви будете втілювати у своїй професійній діяльності.

                                         13. Вправа «Рюкзак, м’ясорубка, корзина»

Повернімося до наших очікувань. Я пропоную аркушики із записами ваших очікувань покласти в рюкзак, якщо ви взяли на цьому семінарі для себе щось нове, у м’ясорубку – якщо вам потрібно щось обміркувати, і викинути в корзину, якщо вважаєте, якщо нічого корисного ви не отримали.

                                          14. Вправа «Рука дружби»

Обведіть на своєму аркуші праву руку, підпишіть своє прізвище і передайте по колу своєму сусідові, де кожен напише свої побажання. Вправа продовжується до тих пір поки «своя» рука не повернеться до свого власника.

                                       15. Підсумки заняття.

Метод «Прес»

Підсумовуючи роботу на сьогоднішньому семінарі, закінчіть думку:

Сьогодні мене вразило…

Сьогодні мені згадалося…

Мені запам’яталося …

Мене дратувало …

Мені було цікаво …

Мене порадувало ...

Спілкування було …

*     *     *         *

Нехай життя дарує щастя й долю,

Душевну щедрість, доброту й любов.

Терпіння, працьовитість, силу й волю,

Поступливість і злагоду в усьому.

   Дякую за увагу !